Урок . Два кольори епохи. (урок суд). 11 клас. Історія України.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 11 КЛАС

Тема уроку: «Економічні і соціальні реформи М. С. Хрущова: два кольори епохи»

Мета:

- охарактеризувати основні економічні і соціальні реформи періоду «відлиги»; розглянути і оцінити реформаторську діяльність М. С. Хрущова;

- розвивати навички самостійної роботи з різними джерелами знань, прищеплювати культуру дискусії, навички обробки та систематизації матеріалу, аргументації різних точок зору та власної думки; розвивати мислення учнів; формувати корисні в соціальному спілкуванні навички; вчитися формувати оціночні судження;

- виховувати критичне ставлення до iсторичного минулого країни; повагу й розумiння історії свого народу; формувати активну життєву позицiю на основi толерантності, а також моральні орієнтири , в числі яких - здатність співпереживати іншим людям, сприймати досвід інших епох і поколінь, бути терпимим до інших точок зору.

Тип уроку: закріплення та застосування знань, умінь та навичок

Форма уроку: урок-суд

Обладнання: презентація, відеоматеріал, дошка, ІКТ, підручник.

Основні поняття і терміни: раднаргосп, РТС, русифікація, волюнтаризм.

Основні дати: 1954 р. – початок освоєння цілинних земель;

1957 р – початок масового житлового будівництва; реформа системи управління;

1959 р. – шкільна реформа;

1961 р. – грошова реформа;

1964 р. – запровадження пенсій для колгоспників.

Література:

1. Баран В.К. Україна: новітня історія (1945-1991 рр.). - Л., 2003. – с. 431.

2. Струкевич О.К., Романюк І.М., Дровозюк С.І. Історія України: Підручник для 11 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – К. : Грамота, 201. – 320 с.

3. Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко С.М. Новітня історія України. Частина друга (1939-початок ХХІ ст.): Підручник для 11-го класу загальноосвітніх навчальних закладів. – Вид. 5-те, доопрацьоване й доповнене. - К.: Генеза, 2007. – 384 с.: іл., карти.

4. Довідник з історії України (А-Я): Посібн. для серед. загальноосв. навч. закл. / За заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – 2-ге вид., доопр. і доповн. – К.: Генеза, 2001. – 1136 с.

5. Веб-ресурси: http://ru.wikipedia.org, http://uk.wikipedia.org, http://www.yandex.ua/

Короткий опис

Вчителю потрібно заздалегідь роздати учням ролі (кількість ролей, може варіюватися залежно від кількості учнів; пояснити, яку інформацію вони повинні знайти, щоб підготувати свої виступи; надати учням список додаткової літератури. На цьому уроці, вчитель виступає в ролі судді-координатора. Вчитель обов'язково говорить вступне і заключні слова .

Ролі :

Адвокат - захист Хрущова, прокурор - звинувачення Хрущова, Хрущов - про себе і свої реформи ( про реформи поверхнево )

Свідки зі сторони звинувачення: Брежнєв Л.І. - Генеральний секретар ЦК КПРС, Шелест П. Ю. - перший секретар ЦК КПУ, Дзюба І.М. - літературознавець, критик, громадський діяч

Свідки зі сторони захисту: колишній в'язень «Рєчлагу», міністр фінансів Ради Міністрів УРСР, колгоспник

Присяжні засідателі - 1 голова, і 11 присяжних, які повинні винести рішення, оцінити реформи М.С. Хрущова.

Хід уроку

Я так і не зрозумів, чого в ньому було більше – білого чи чорного

Ернст Нєізвестний, радянський скульптор

І. Організаційний момент уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда.

Перш ніж перейти до аналізу змісту і наслідків «хрущовських» реформ, давайте з вами пригадаємо:

а) Коли і які найвищі пости у СРСР займав Хрущов М.С.?

б) Який період в історії називають хрущовською «відлигою»?

в) Що означає термін «відлига»?

г) Основним змістом «відлиги» є десталінізація. Дайте визначення даного поняття?

д) Який рік ми вважаємо початком лібералізації суспільного життя в СРСР? Чому?

е) Яке історичне значення ХХ з’їзду КПРС?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

«Пізнай свій  край… себе, свій рід, свій нарід, свою землю – і ти побачиш свій шлях у життя…»- ці мудрі слова великого філософа Г.Сковороди, що пролунали понад 250 років тому, залишаються актуальними і в наш час. Тому сьогодні я хочу запросити вас до розмови про одну із найсуперечливіших епох в історії України – епохи, яка увійшла в історію під назвою «відлига». Дуже часто в історії трапляється так, що конкретна історична епоха розкривається не тільки через людей, які своєю працею і творчістю формують велич держави, а через конкретну особу.

ІV. Оголошення теми, мети, плану роботи та проблемного питання

План.

1. Раднаргоспи та їхній вплив на економічний розвиток України.

2. Реформи системи управління народним господарством.

3. Аграрна політика наприкінці 50-х - у першій половині 60-х років.

4. Реформи в соціальній сфері.

Проблемне завдання уроку: оцінити діяльність М. С. Хрущова, визначити позитивне і негативне, «біле і чорне» в його реформаторських заходах (на основі виступів сторони обвинувачення і сторони захисту). Присяжним потрібно скласти табличку.

V. Вивчення нового матеріалу.

Суддя: Прошу учасників судового засідання зайняти свої місця і розпочати судове засідання.

Секретар: Прошу всіх встати! Суд іде.

Голова суду: Прошу всіх сісти. Судове засідання оголошується відкритим. Розпочинаємо судовий розгляд у справі Хрущова Микити Сергійовича, який звинувачується в самовільному проведенні непродуманих і збиткових для соціально-економічного життя СРСР, загалом, і УРСР, зокрема, реформ. Шановний сектретарю, оголосіть про явку учасників судового процесу.

Секретар: Ваша честь, на судовому засіданні усі учасники присутні. Присяжні обрали свого голову і готові до участі в судовому процесі.

Суддя: Дякую, шановні присяжні, прошу оголосити хто обраний головою.

Голова: Ваша честь, шляхом відкритого голосування, головою присяжних обраний я __________________( ПІП учня).

Суддя: Прошу сідайте. Суд встановлює особу підсудного. Підсудний встаньте. Представте себе.

Хрущов: Хрущов Микита Сергійович, 1894 року народження , уродженець села Калинівка Курської губернії, 1 секретар КПРС з 1953 по 1964 р., Голова Ради Міністрів СРСР  в 1958 - 1964 рр., пенсіонер.

Суддя: Сідайте. Державне обвинувачення підтримує прокурор, радник міністерства юстиції Ради Міністрів УРСР, _____ (ПІП учня). Захист підсудного здійснює адвокат __________ (ПІП учня). Слово для викладу суті обвинувачення надається прокурору.

Прокурор: Шановний суд, шановні присяжні, М.С. Хрущов звинувачується в наступному:

1. В провалі спроб підняти сільське господарство. Зокрема,

- в намаганні штучно впровадити кукурудзу на непідготовлених для цього ґрунтах і без урахування відповідних природно-кліматичних умов, через що в Україні площі озимої пшениці зменшились на 31%, а в республіці не вистачало ані кукурудзи, ані пшениці та жита;

- в проведенні «цілинної кампанії» з освоєння перелогових земель у Казахстані, Сибіру, на Уралі і Північному Кавказі, яка вичерпувала людські і матеріальні ресурси УРСР, послабила сільське господарство республіки;

- в реалізації над-програми «наздогнати й перегнати США по виробництву м’яса, молока та масла на одну особу», через, що в УРСР помітно зменшилося поголів’я худоби, скоротився продаж продукції тваринництва, а ціни на м’ясо-молочну продукцію зросли на 40-50%.

- в реорганізації Машинно-тракторних станцій в Ремонтно-технічні станції в 1958 р., що збільшило затрати колгоспів на ремонт і закупівлю техніки, нерідко за завищеними цінами.

2. В проведенні реформи управління народним господарством, введення замість галузевих міністерств рад народного господарства, поділ партійних організацій на промислові та сільські, які постійно і не виправдано втручались у справи промисловості та сільського господарства. Внаслідок цих реорганізацій і перепідпорядкувань плани шостої п’ятирічки не були виконані, а в країні посилилась бюрократизація у владних верхах.

3. В різкому скороченні підсобного господарства колгоспників.

4. В падінні життєвого рівня населення з 1959 р., збільшення норм виробітку і зменшення заробітної плати.

5. Пограбуванні населення внаслідок грошової реформи 1961 р.

6. Розриві з українською інтелігенцією, репресіях проти неї у першій половині 1960-х рр.

7. Порушенні принципів колегіального керівництва, прояві власного культу особи.

Хрущов Микита Сергійович мав можливість змінити радянське суспільство , але не використав її , що призвело до повільного скочування СРСР в глибоку і затяжну кризу.

Ваша честь, у мене все.

Голова суду: Дякую вам. Підсудний встаньте. Вам щойно було висунуте звинувачення. Воно вам зрозуміле?

Хрущов: Так, зрозуміле. Але я заперечую проти цих звинувачень.

Суддя: В такому разі суд переходить до судового слідства. До трибуни для подачі свідчень запрошується свідок. Ви – Брежнєв Леонід Ілліч, 1907 р.н.?

Свідок (Брежнєв Л.І.): Так, я Брежнєв Леонід Ілліч, Генеральний секретар ЦК КПРС, Голова Президії Верховної Ради СРСР, хочу звинуватити Хрущова М.С. в неправильному керівництві народним господарством країни.

Прокурор: Що ви розумієте під своїми словами «неправильне керівництво»? Наведіть факти.

Свідок (Брежнєв Л.І.): Досить згадати його «епопеї»: кукурудзяну і цілинну, а також його ініціативу «наздогнати і обігнати Америку». Непродумані і швидкоплинні рішення завдали нашому господарству непоправної шкоди. Візьмемо кукурудзу, хороша культура і вельми корисна . Але не може вона рости в умовах короткого літа, вона не дозріває, а, значить,  не може дати тієї віддачі , на яку розраховували наші керівники. Але, в 1959 р. після офіційного візиту М. Хрущова до США на полях у широких масштабах стала впроваджуватись кукурудза, котра швидко витіснила традиційні сільськогосподарські культури. Кращі поля були віддані кукурудзі. З 1958 по 1963 рр. посівні площі, зайняті кукурудзою, зросли більш як удвічі, а валовий збір - у 1,3 р. Врожайність, втім, залишалась незмінною - 25-28 ц/га. Впровадження кукурудзи призвело до порушення сівозмін, структури ґрунтів, знизилась врожайність зернових. Становище у сільському господарстві ускладнив неврожай 1963 р., хоч голоду вдалось уникнути. Отже, кукурудза не розв’язалa проблем у сільському господарстві, в результаті - ні хліба, ні кукурудзи. З 1958 по 1964 рр. обсяг валової продукції колгоспів і радгоспів збільшився тільки на 3%.

Така ж історія і з цілиною, кампанія освоєння якої почалась в 1954 р. Старі поля занедбані, а на нових врожаю не отримали: вітри просто видули зерно з полів разом із верхнім шаром ґрунту. У результаті ми маємо десятки тисяч розбитих доль, обдурених людей, надії яких про забезпечене майбутнє не збулися, а в магазинах - відсутність продуктів харчування, введення, вперше після 1947 року, карток на хліб. Наша країна завжди продавала хліб за кордон, але в роки правління Хрущова М.С. СРСР у 1963 р. змушений був купувати продукти харчування за кордоном - в Австралії, Канаді і досі закуповує. Я вважаю , що вина лежить особисто на цю людину.

А у що обійшлася нашій країні його акція «наздогнати і обігнати Америку».

У 1959 році за наказом Хрущова, щоб збільшити кількість м'яса на душу населення, знищили всю худобу, за безцінь масово скуповували у колгоспників велику рогату худобу, було заборонено утримувати в підсобному господарстві більше однієї корови, двох свиней, десяти курей, повністю заборонено утримувати коней. Наслідки від цієї безглуздої і авантюрної акції не забарилися - з 1958 по 1962 рр. кількість корів на селянських подвір’ях скоротилась з 22 млн. до 10 млн. голів; на початку 1960 року в магазинах не стало продуктів харчування, стали вибудовуватися довгі черги, селяни втомилися від безупинних експериментів; почався масовий від’їзд в міста cільської молоді. Вина в цьому тільки тодішнього керівника країни Хрущова Микити Сергійовича.

Виступ свідка супроводжується показом короткого відеоматеріалу про хрущовські реформ (докази непродуманої політики Хрущова М. С.)

Cуддя: Запрошується наступний свідок Шелест Петро Юхимович. Ви - Шелест Петро Юхимович, 1908 р. н., Перший секретар ЦК КП України (1963–1972 рр.)?

Свідок (Шелест П.Ю.): Так, це я. Як один з активних ініціаторів усунення від влади Микити Сергійовича, я ніколи не погоджувався з реформаторською політикою екс-генсека. Своєю непослідовною діяльністю, самовпевненістю, невмінням прислухатися до чужих думок, товариш Хрущов безпосередньо причетний до того, що починаючи з 1959 р., рівень життя громадян УРСР щороку погіршується. Почастішали збої в системі постачання продуктами харчування, гостро відчувається дефіцит промислових товарів, особливо негативний вплив мала грошова реформа 1961 р., внаслідок якої зросли ціни. Впав добробут населення. Влітку 1962 р. сталося нечуване – на вулицях Кривого Рогу, Одеси, Краматорська, Черкас, Харкова, Києва та Донецька з’явилися масові акції протесту робітників. В передовій країні світового пролетаріату, в країні, де з легкої руки Микити Сергійовича в 1981 р. вже настане комунізм, робітники не мають, що їсти!!!Усе це, шановні присутні, - результат «хрущовських» реформ, а період його правління  - це справжній театр абсурду!!!

У 1957 р. Хрущовим була здійснена спроба реформи управління економікою, спрямована на обмеження абсолютної влади величезного централізованого бюрократичного апарату. Скасовувались міністерства, а функції управління передавались до створюваних в регіонах радянських народних господарств (раднаргоспів). І хоча внаслідок реформи суттєво зросла самостійність українських органів управління економікою, проте радикальних змін економіки так і не відбулось. Реформа Хрущова М.С. мала половинчастий характер, вона не поширювалася на всі сфери економіки. Вона не зачепила військову промисловість та енергетику, які залишились в руках союзних міністерств. В Україні продовжував діяти Держплан і Держбанк, які забезпечували загальне керівництво, планування та координацію роботи раднаргоспів у всесоюзному масштабі. Як і в попередні часи, союзний уряд забирав значну частину республіканських прибутків. Економіка України продовжувала працювати на потреби центру.

Відсутність спеціальних знань не давала йому можливості зробити правильний вибір під час розгляду варіантів розв’язання важливих проблем. Ініційовані Хрущовим реформи часто створювали потужний громадсько-політичний розголос, але не давали бажаних результатів. Серед вищого партактиву КПУ особливе роздратування викликала його схильність до не виважено різких кроків, прийняття довільних рішень без врахування реальних умов суспільного життя, можливостей економіки.

Суддя: Запрошується наступний свідок, Дзюба Іван Михайлович.

Свідок (Дзюба І.М.): Я - Дзюба Іван Михайлович, 1931 року народження, літературознавець, критик, громадський діяч, під час перебування Хрущова Микити Сергійовича на посту першого секретаря КПРС, зазнав гонінь і тиску з боку влади. В 1962 році мене було звільнено з посади завідувача відділу критики журналу «Вітчизна» - «за ідеологічні помилки». А згодом і з роботи у видавництві журналу «Молодь». Ще одним приводом до присуду гонінь став несанкціонований вечір у Першотравневому парку Києва, проведений 31 липня 1963 і присвячений 150-річчю з дня смерті Лесі Українки, в якому окрім мене взяли участь діячі культури, шістдесятники Михайлина Коцюбинська, Іван Драч, Станіслав Тельнюк, Микола Вінграновський, Юрій Назаренко, Ірина Жиленко. Від імені національно свідомої творчої інтелігенції Української республіки, хочу відкрито заявити на цьому судовому процесі, що в період так званої «хрущовської» лібералізації, влада наполегливо зміцнювала позиції російської мови в українському суспільстві. Русифікація України, яка проводилася під гаслами «інтернаціоналізму», «зближення і злиття націй», згубно вплинула на нашу національну культуру. Хрущов був переконаний, що без впровадження в усі сфери життя союзних республік російської мови і культури комунізм не можливий.

У грудні 1958 р. було прийнято закон «Про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР». У квітні 1959 року відповідний закон прийнято в Україні. Це була структурна перебудова загальноосвітньої школи, введення восьмирічного всеобучу, перетворення десятирічних шкіл на одинадцятирічні, створення матеріальної бази для оволодіння учнями однією з масових професій, зміна мовного режиму.

Але у школах існували серйозні труднощі, не вистачало кваліфікованих кадрів, розшарувалась мережа заочної освіти. На перший план висунулась політехнізація школи, зміцнення її зв'язку з виробництвом. З цією метою у школах створювались виробничі бригади. Хронічна нестача коштів, матеріально-технічних засобів не дозволила реалізувати норми закону.

Одначе, бомбою уповільненої дії було положення вищезгаданого закону, згідно з яким батьки мали самі вибирати, якою мовою навчатимуться їхні діти. Безперечно, ця пропозиція працювала на користь російської мови. Адже й соціальний статус, і престиж російської мови були вищими. Влада культивувала та підтримувала її, тож зрозуміло, якій мові батьки мали надавати перевагу, бажаючи добра своїм дітям.

Втілення закону швидко принесло свої результати. Кількість шкіл із російською мовою навчання неухильно зростала. У 1958/1959 навчальному році в УРСР в україномовних школах навчалося 3,5 млн. учнів, а в російськомовних школах – 1,5 млн., що зовсім не відповідало пропорціям чисельності представників українського і російського етносів в Україні. У Києві, столиці УРСР, у 1959/60 навчальному році дві третини учнів загальноосвітніх шкіл здобували освіту російською мовою, а в Кримській області працювало лише три школи з українською мовою навчання, які відвідувало 600 учнів.

Політика зросійщення відобразилася й на скороченні чисельності газет і книг, виданих українською мовою. В Україні друкували більше книжок російською, ніж українською. Зокрема, у 1963 р. з 2366 газет, що видавалися в Україні, українською мовою було публікувалися лише 765, тобто менше третини. Ось вам і офіційна політика «рівноправності мов», яка за створених владою обставин, вела до утвердження безперечної переваги та посилення російської мови.

Проти такої хижацької політики, за популяризацію і утвердження першості нашої рідної мови виступило талановите покоління шістдесятників. Багато з них зазнали переслідувань: Євген Сверстюк, Іван Світличний, Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Іван Драч тощо. Не можемо досі пробачити цьому режиму передчасну смерть нашого сурмача епохи, символу національного пробудження, витязя молодої української поезії Василя Симоненка, який не дожив три тижні до свого 29-річчя. І хоч з того грудневого дня 1963 року, коли не стало Василя, пройшло уже не мало часу, але досі громадськість не може отримати відповідь за що його було так смертельно побито кагебістами на залізничній станції у містечку Сміла. За спробу придбати пачку цигарок??? Чи виявилені, разом з Аллою Горською та Лесем Танюком місця поховання розстріляних в 30-их рр. органами НКВС на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, в Биківнянському лісі??? Відповіді ми на жаль так і не отримали, хоча, вважаю, тут зовсім справа не в цигарках!

Влада намагалась будь-що втримати народ під контролем і проводити десталінізацію тільки у визначених межах. Це викликало опір і прояви і дисидентства (рух незгодних з режимом). Проти останніх були застосовані політичні репресії - за ст. 62 - «антирадянська агітація і пропаганда». Серед них - активісти Української робітничої селянської спілки (1959 - 1961), керованої Л. Лук'яненком, який був засуджений до страти, що замінили п'ятнадцятирічним ув'язненням та десятирічним засланням. В такий спосіб М.С.Хрущов порвав зв'язки з інтелігенцією і налаштував проти себе її частину. Це готувало його усунення від влади.

Суддя: Суд вислухав свідчення свідків звинувачення. Слово надається прокурору.

Прокурор: Вислухавши показання свідків, вважаючи за необхідне звернути увагу на те, що Хрущов Микита Сергійович увійшов в історію як затятий прихильник соціалізму, продукт соціалістичної системи, він уособлював цю систему, виявляючи нетерпимість, агресивне неприйняття всього, що не має прямого відношення до поставленої партії завданню. Суду надається можливість визначити винність підсудного і винести справедливе рішення.

Суддя: Яка ж позиція сторони захисту. Слово для захисту надається адвокату підсудного.

Адвокат: Історія – об'єктивний і неупереджений суддя. Громадяни СРСР визнавали свого лідера і любили його . Не провина мого підзахисного, що швидко народ змінює одних улюбленців на інших. Колишнім дістається вся вина у скоєному і не скоєному, а народ вже захоплюється іншими. Чи міг мій підзахисний чинити по-іншому? Не міг ! Він не зміг би діяти усередині системи проти неї і залишатися в її перших рядах. Але система відкинула його і спробувала знищити. Він сам постраждав від системи! Хрущов Микита Сергійович був глибоко переконаний в тому, що соціалізм - найкраща форма організації суспільного життя і ні на грам не сумнівався в перевагах соціалістичної системи. Вона стала його життям, заради неї він жив, працював, не шкодував ні себе, ні інших. Він зробив те, що до нього не зробив ніхто - сказав правду про «вождя світового пролетаріату, керівника всіх перемог і корифея всіх наук» - Йосипа Сталіна. Він звільнив мільйони людей з в'язниць і таборів, повернув їм чесне ім'я, а народ не може вибачити йому масових посівів кукурудзи. Тільки за це одне вже можна подякувати Микиті Сергійовичу. Якщо говорити про помилки, то з ким їх не буває. Він намагався вирватися з тієї системи, яка його виростила і виховала, а чинити по-іншому він просто не вмів. Відібрати в Хрущова М.С. право на місце в історії неможливо.

Мої слова підтвердять присутні тут свідки, які готові свідчити на захист підсудного.

Суддя: В такому разі слово надається свідкові зі сторони захисту.

Свідок: Я – Волинець Юрій Федорович, колишній в'язень «Рєчлагу» у Воркуті. Мене засудили в 1945 році як колишнього військовополоненого на 15 років. Що таке концтабір - краще не знати, там людина перетворюється на тварину і існує на рівні інстинктів, найголовнішим з яких - вижити. Від імені всіх невинно засуджених і репресованих Сталіним хочу подякувати Хрущову Микиті Сергійовичу за те, що він перший сказав правду про ГУЛАГ. Він звільнив тисячі ув'язнених з тих в'язниць і таборів, повернув їм добре ім'я і повагу співгромадян і рідних. Ми , колишні ув'язнені, вважаємо вчинок товариша Хрущова сміливим і мужнім. Ніхто до нього не наважився критикувати культ особи Сталіна і реабілітувати жертв сталінських репресій. Лише його особистою заслугою є ліквідація тої страшної «країни ГУЛАГ».

Суддя: Запрошується наступний свідок захисту Барановський Анатолій Максимович.

Свідок: Я - Барановський Анатолій Максимович 1906 року народження, міністр фінансів Ради Міністрів УРСР з 1961 року. Я хочу сказати кілька слів на захист товариша Хрущова Микити Сергійовича. У період правління Хрущова М.С. відбулися великі зміни в економічному житті нашої країни. Особливо великі реформи відбулися в сільському господарстві. Був скасований продподаток з колгоспників, зменшено планові показники, втричі підвищено закупівельні ціни на сільгосппродукцію, списувалися борги з колгоспів, зменшено податок з присадибних господарств. Наші колгоспи отримали техніку і можливість самостійно господарювати.

Було ліквідовано «радянське кріпосне право» - у селян з'явилася можливість отримати паспорти, їм дозволялося їхати з села в місто на постійне місце проживання, на навчання чи на роботу, було введено натуральне та грошове авансування праці колгоспників. У липні 1964 р. був ухвалений закон про пенсії колгоспникам. Жити на селі стало цікавіше і веселіше.

При Хрущові М.С. ми одержали державне житло. У 1951-58 рр. в УРСР було збудовано майже два мільйона квартир загальною площею 85,7 мільйона кв. м., а в 1958-1965 рр.  ще близько 60 млн. кв. м. житла. Таких темпів Україна ще не знала.

На 23% збільшились прибутки середнього робітника. У 1956 р. на 80% було збільшено розміри пенсії - максимальна становила 1200 крб., мінімальна - 300 крб. Саме в 1950-х роках в оселях жителів України з’явились холодильники, швейні та пральні машини, телевізори, магнітофони, що значно полегшило життя багатьом тисячам людей.

Цим я хочу сказати, що реформи Хрущова сприяли суттєвим змінам у житті українського суспільства а контраст з сталінським періодом правління був разючим.

Суддя: До слова запрошується останній свідок.

Свідок: Звати мене Синиця Павло Никонович, колгоспник. Хочу сказати кілька слів про популярність Хрущова М.С. серед населення. До нього наші керівники уявлялися нам як боги, вони були мудрі, загадкові і недосяжні. В особі Микити Сергійовича ми вперше побачили просту людину, такого як і ми самі. Він жваво цікавився всім, часто спілкувався з робітниками і колгоспниками, не боявся здатися некомпетентним. Він розмовляв з нами нашою мовою, у своїх промовах використовував порівняння, народні приказки та прислів'я. Відчувалося - наша людина, з народу.

Суддя: Підсудний, вам надається право останнього слова.

Хрущов М.С.: Прийшовши до влади 1953 р., я отримав у спадщину від свого попередника товариша Сталіна державу, яку боявся не лише увесь світ, а й власний народ,  ніхто не смів слова лихого сказати в бік вождя. Але я горджусь сьогодні тим, що це стало можливим і цей суд є підтвердженням моїх слів. Все таки за тих 11 років мого правління країна набула нового вигляду, вона повернулась лицем до свого народу.

 У своїй політичній діяльності я завжди відстоював інтереси трудящих, їхні проблеми та переживання були близькі моєму серцю і я їх намагався вирішувати.  Можливо не завжди правильно, часто поспішно і суб’єктивно, але вирішував.

Але історія не вибачає помилок і сьогодні в суспільстві панують нові політичні реалії, нові політичні лідери, серед яких мені уже не має місця.

Яким би не був вирок цього суду, я сподіваюсь на гідну оцінку своєї діяльності майбутніми поколіннями.

Суддя: Чи готові наші присяжні оголосити своє рішення. Вислухавши виступи представників звинувачення і захисту, а також свідків, прошу присяжних оголосити про своє рішення, тобто оцінити реформаторську діяльність М.С. Хрущова і його реформи, визначити позитивне і негативне.

Присяжні: Так, ми готові оголосити своє рішення.

 Присяжні (учні, які працювали, над вирішенням проблемного питання) зачитують свої висновки

Можливі варіанти вирішення проблемного питання

Позитивним в реформаторській діяльності Хрущова Микити Сергійовича є:

1.                     Викриття культу особи Сталіна. Реабілітація сотень тисяч незаконно репресованих. Відносна лібералізація суспільства.

2.                     Скорочення більшості міністерств, розширення самостійності республіканських органів управління економікою.

3.                     Підвищення заготівельних цін на сільськогосподарську продукцію, списання заборгованості з колгоспів.

4.                     Збільшення пенсій робітникам і службовцям. За Хрущова вперше колгоспники стали отримувати гарантовану грошову оплату за працю і пенсію. Їм видали паспорти, дозволили виїжджати в міста.

5.                     Масове житлове будівництво, що значно покращило житлові умови мільйонам громадян.

6.                     Проведення шкільної реформи, впровадження 8-річної обов’язкової освіти.

До негативних сторон діяльності Хрущова М.С. ми віднесли:

1.                     Проведення цілинної кампанії, повсюдне, культивування кукурудзи, що призвело до скорочення посівів зернових і загострення продовольчої проблеми. А з 1963 р. почалися регулярні закупівлі зерна за кордоном.

2.                     Він обіцяв за кілька років «наздогнати і перегнати Америку» з виробництва м'яса, молока і масла на душу населення. І не виконав ....

3.                     Хрущов проводив політику обмеження особистих підсобних господарств, обмежив утримання худоби в селі і в місті, через що помітно зменшилося поголів’я худоби.

4.                     За правління Хрущова М.С. зменшилась кількість продуктів у магазинах, виникли великі черги.

5.                     Грошова реформа 1961 р. призвела до значного зростання роздрібних цін на продовольство.

6.                     Посилення русифікації, витіснення української мови російською в освіті, засобах масової інформації.

7.                     Посилення тиску на тих діячів української культури, які відстоювали національні інтереси України, виступали проти політики «злиття націй і народів».

Секретар: Прошу всіх встати.

Суддя: Суд прийняв рішення: Хрущов Микита Сергійович назавжди залишиться в історії першим хто спробував розповісти світові і своєму народу правду про Сталіна і сталінізм. Проте він не зміг подолати сталінізм в самому собі і тому його рішення носили половинчастий, неоднозначний і суперечливий характер. Хоча реформи Хрущова не принесли бажаних результатів, усе ж вони сприяли суттєвим змінам у житті українського суспільства.

Отже, cуд засуджує стиль і методи керівництва М.С. Хрущова. Хрущов Микита Сергійович винен перед країною, але вимагає поблажливості, поваги і визнання свого імені перед історією.

VІ. Підсумки уроку

Епоха Хрущова – це час, коли злетів у космос Ю.Гагарін, час, коли було надруковано 26-томне видання «Історії міст і сіл Української РСР», час, коли мільйони гектарів займала «цариця полів», коли нарешті було скасоване кріпосне право в Радянському Союзі, коли нетривале потепління у зовнішніх відносинах змінюється тривалим похолоданням, це час появи яскравих нових і повернення незаслужено забутих імен в літературі, це час, коли ціни на м’ясо зросли у 5 разів, а люди були щасливі, переселяючись в малогабаритні «хрущовки»…

 Реформи соціально-економічного життя в СРСР в період правління Хрущова мали поверховий характер, не зачіпали суті тоталітарної держави, залишали незмінною однопартійну систему, не змінили унітарного характеру країни. Одначе, закладені реформаторською діяльністю Хрущова М.С. зміни в господарській, соціальній і культурній площинах радянського суспільства позитивно відобразилися на рівні життя в УРСР.

VІІ. Домашнє завдання:

-  опрацюйте параграф 12 підручника;

-  Спробуйте визначити спільне та відмінне в розвитку економіки СРСР та країн Європи у 60- ті роки ХХ ст.