Блог: Мій опис досвіду

Крейчі Вікторія Вікторівна, вчитель історії

КЗ «Острозький обласний ліцей-інтернат з посиленою

військово-фізичною підготовкою» РОР

ОПИС ДОСВІДУ
ТЕМА: «ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПРЕДМЕТНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТАРШИХ КЛАСАХ ЗА ДОПОМОГОЮ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ»

Якщо ти даси людині рибу,

ти нагодуєш її один раз,

але якщо ти навчиш її ловити рибу,

вона ніколи більше не буде голодною.

Східна мудрість.

Сучасний світ швидко змінюється, а разом з ним і наша держава. Змінюється і підхід до освіти. Спрямованість освіти переважно на засвоєння системи знань, що була донедавна традиційною й виправданою, вже не відпо-відає сучасному соціальному замовленню. Сьогодні вся система освіти підпорядкована вирішенню найактуальнішої проблеми – підготовки самостійної, ініціативної, відповідальної, мислячої людини, здатної взаємодіяти з іншими у ситуації, що швидко змінюється, реалізувати себе у полікультурному та багатоетнічному середовищі, шанувати загальнолюдські цінності й розуміти виклики часу.

Настає час оновленої особистої відповідальності та чудової можливості взяти свою долю у власні руки. Тому це не тільки освітнє завдання, а й суспільна необхідність. Саме гуманітарні дисципліни взагалі та історія, зокрема, відіграють найважливішу роль у цьому процесі.

Результатом вивчення історії в сучасній школі є не тільки засвоєння знань (фактів, понять, імен, зв’язків, тенденцій), а й формування вмінь та навичок критично мислити, творчо розв’язувати проблему, з’ясовувати сенс вивченого та використовувати набуті знання та навички в життєвих ситуаціях, стати конкурентоспроможним на ринку праці. Історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси.

Таким чином, історична освіта покликана готувати молодь до самостій-ного життя у сповненому суперечностей сучасному світі, створити сприятливі умови для взаєморозуміння між людьми, що представляють різні культурні, етнічні й релігійні традиції, допомогти людині усвідомити себе не лише представником певної країни і регіону, але й громадянином Європи та світу.

Одним з провідних принципів сучасної історичної освіти є компетент-нісний підхід, суть якого полягає у тому, що проміжним та кінцевим резуль-татами навчання визнається формування певних здібностей особистості

(компетенцій), які знаходять прояв у комплексі умінь, заснованих на знаннях, ціннісних орієнтирах та досвіді діяльності. Навчально-виховний процес спря-мовується на досягнення результатів, якими є ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетенції. [3,с.1]

Великий потенціал у цьому має застосування сучасних технологій, які передбачають співробітництво учителя й учнів і спрямовані на формування в особистості спроможності сприймати та адекватно відповідати на індивідуальні та соціальні виклики в умовах глобальної трансформації суспільства, самостійно визначати та вирішувати проблеми в певних сферах діяльності.

Компетентнісний підхід вперше почав розроблятися в Англії як спроба привести у відповідність, з одного боку, потреби особистості інтегрувати себе в діяльність суспільства, а з іншого, потреба суспільства використати потенціал кожної особистості для забезпечення свого економічного, культурного і політичного саморозвитку. Сьогодні компетентнісний підхід в освіті є предметом дослідження відомих науковців, а саме: О.Пометун, К.Баханова, В.Мисана Н. Бібік, Л. Боголюбова, В. Болотової, О. Бондаревської, Т. Волобуєвої, Т. Воронової, І. Єрмакова, Е. Зеєра, І. Зимньої, М. Зуєва, Н. Калініної, В. Краєвського, О. Крисана, С. Кульневича, О. Лебедєва, О. Локшиної, М. Лук’янова, М. Нікандрова, О. Овчарук, О. Пометун, Дж. Равена, Б. Рея, М. Рижакова, Р. Рогожнікова, В. Сєрікова, Л. Сохань, О. Сухомлинської, І. Тараненка, Г. Халаша, Л. Хоружої, А. Хуторського, С. Шишова та ін., які розкривають сутність компетентнісного підходу в освіті, висвітлюють шляхи та умови формування компентностей в учнів.

Основна ідея досвіду – формування комплексу життєвих та предметних компетенцій ліцеїстів через виховання творчої особистості, здатної критично, мислити, зіставляти та аналізувати факти, аргументовано захищати власний погляд, самостійно вирішувати проблеми, здобувати й застосовувати одержані знання, вміти реалізувати її на практиці.

Головними завданнями моєї педагогічної діяльності є :

1. Стійке засвоєння учнями науково обґрунтованого стандарту знань з історії. Історія - це наука про людину в часі, розуміння багатогранності й суперечності історичних процесів, вироблення особистого ставлення до явищ, подій та історичних персоналій.

2. Виховання творчої особистості, здатної мислити критично та альтернативно, самостійно вирішувати проблеми, здобувати й застосовувати одержані знання.

3. Формування історичної свідомості, духовності, загальнолюдських моральних якостей, уявлень і почуттів національної ментальності, виховання патріотизму та громадянської позиції.

4. Дати значний словниковий запас, навчити вільно висловлювати свою думку.

5. Навчити орієнтуватися у великому потоці інформації, вибирати з нього основне.

6. Виробити вміння самостійно аналізувати, синтезувати, класифікувати події.

7. Знаходити у минулому можливі шляхи розв’язання сучасних суспіль-них проблем.

8. Використовувати набутий досвід та результати діяльності у своєму житті.

Суть педагогічного досвіду полягає у майстерній організації форму-вання складових історичної предметної компетентності за допомогою сучасних технологій навчання.

Він ґрунтується на:

- неординарному мисленні, здатності до постійного пошуку;

- знанні педагогом індивідуальних уподобань кожного учня;

- організації навчання шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів;

- створенні на уроці оптимальних умов, за яких природні здібності кожного знайдуть шлях до зовнішнього вияву, сприятимуть формуванню ключових та предметних компетентностей.

Ефективність і оптимізація навчально-виховного процесу у школі значною мірою залежить й від активної участі учнів у ньому. На жаль, практика свідчить про те, що в сучасних загальноосвітніх школах участь учнів у процесі навчання є низькою і потребує інтенсифікації. Особливо актуальною ця проблема є для учнів старших класів. Загальновідомим є той факт, що налаштування учнів старших класів на активну участь у навчально-виховному процесі школи є нелегким завданням. Діти цього віку (15-17 років) уже є достатньо дорослими і незалежними, щоб беззаперечно слухати вчителів і виконувати їхні накази, і занадто незрілими, недосвідченими й непоінформованими для того, щоб цілком оцінити важливість успішного навчання у школі. У зв’язку з цим актуальності набуває проблема пошуку шляхів організації навчального процесу та мотивування до високих результатів навчання. [11, c.1]

Тому для формування оцінки рівня сформованості компетенцій

застосовую:

* пошуково-дослідницьку діяльність в урочній та позаурочній діяльності;

* групову та індивідуальну пошуково-дослідницьку діяльність;

* інтерактивні технології;

*тести з відкритими завданнями, які передбачають взаємоперевірку;

*проблемне навчання;

* розв'язання ситуативних завдань;

* мультимедійне навчання;

* метод навчальних проектів;

* ігрові технології;

* дистанційне навчання

* інформаційно-комунікаційні технології.

При формуванні предметної компетентності в роботі керуюся прин-ципом - співпраця і активна участь учнів у процесі їх навчання на уроці. Формую на заняттях сприятливі умови для набуття навичок, знань і умінь, які необхідні учням для досягнення самостійності в організації навчання, гумані-тарної освіти та розширення загального кругозору.

Враховуючи специфіку предмета, планую урок, щоб не тільки збагачу-вати учнів знаннями, а й пробуджувати їхні почуття, формувати кращі риси людини нашого часу: людяність, працьовитість, національну гордість.

Формування предметних компетентностей учнів відбувається через:

- проведення нестандартних уроків (урок-лекція, урок у музеї, урок-прес-конференція, урок-подорож, урок-залік, урок–конгрес, урок–аукціон, урок-суд, інтегрований урок, відео-урок);

- систему творчих робіт учнів, виконуючи які, вони демонструють уміння глибоко розкрити тему, логічно та образно викласти думки, зробити потрібні висновки та узагальнення;

- емоційну чуйність викладача, яка позитивно впливає на настрій у спілкуванні з учнями;

- навчання учнів на високому рівні труднощів, що підтримує необхідний тонус на уроці.

Загальнопредметні компетентності повністю не співвідносяться із загальногалузевими, однак об’єктивно мають бути спрямованими на їх набуття. Якщо визначати складові предметної компетентенності для курсу “Історія” (освітня галузь “Суспільствознавство”), то цей перелік такий:

Хронологічна – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі.

Прикладом формування хронологічної компетенції може бути завдання, запропоноване під час вивчення теми «Українська національно-демократична революція 1917-1921 рр.» на етапі актуалізації опорних знань учнів, а саме – ланцюжковим способом співвіднести дату і подію або поставити головні події в хронологічному порядку, причому події можуть бути у вигляді зображення (портрети осіб, плакати, фотографії тощо) (додаток А).

Також практикую самостійне або за допомогою вчителя заповнення хронологічних таблиць. Протягом вивчення теми «Україна в роки Першої світової війни» учні на кожному уроці вносять доповнення до таблиці «Воєнні дії на території українськиз земель», в якій пропонується зазначати дату, подію, результат.

Так не останню роль у формуванні хронологічної компетенції відіграють хронологічні задачі, вирішення яких зумовлює виявлення не тільки історичних, а і математичних знань (додаток А).

Просторова – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі.

Формування просторової компетенції відбувається на кожному уроці, адже і пояснення учителя, і відповіді учнів супроводжуються роботою з картою. Під час виступу представників груп на уроці «Воєнні дії на території України в 1941 – 1942р.р.» відповіді учнів супроводжувалися демонстрацією картографічних умінь і знань.

Також набуттю просторової компетенції сприяє створення в зошиті власних картосхем на основі відео-звукових, вербальних i текстових джерел інформації. Інші способи набуття хронологічної компетенції можна подивитись у додатку Б.

Інформаційна – передбачає вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації.

Слід зазначити, що більшість джерел інформації знаходяться на електронних носіях або в інтернеті, тому в сучасному тлумаченні терміну «інформаційна компетенці» найчастіше мається на увазі використання комп'ютерних інформаційних технологій, а точніше визначення слід трактувати як «комп'ютерна інформаційна компетенція».

Для розвитку інформаційної компетенції часто пропоную учням перегляд тематичних фільмів та їх дискусійне обговорення («Україна в роки Другої світової війни», «Голодомор на Україні в 1932 – 1933рр», «Проголошення незалежності України»), опрацювання історичних джерел: документів, ілюстрацій, картин, карикатур (додаток В).

Дуже часто практикую групову роботу або роботу так званих груп-дослідників, які самостійно здобувають інформацію за певним планом. Зокрема, при вивчені теми «Тоталітаризм» клас ділиться на три групи: дослідники більшовизму, дослідники нацизму, дослідники фашизму, які підбирають інформацію за визначеним планом. Попередньо визначаю критерії вибору і подачі інформації. Приклад підбору інформації подано у пам’ятці для характеристики історичного діяча (додаток В).

Мовленнєва – будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних подій і явищ.

Для розвитку мовленнєвих навичок застосовую такі інтерактивні технології як «Мікрофон» (наприклад, «З чим у вас асоціюється поняття «радянізація західноукраїнських земель?», «діалог Сократа».

«Діалог Сократа» на сьогодні - один із найважливіших методів навчання, в рамках якого учні самостійно формулюють проблеми суспільного життя та пропонують альтернативні шляхи їх розв’язання. Отож, для проведення сократівського діалогу слід визначити суспільну проблему - об’єкт обговорення. Таким об’єктом можуть бути запитання такого типу: «Федеративна Україна - шлях до розколу чи єдності? Чи потрібно Україні вступати до НАТО?»

Мовленнєва компетенція передбачає вміння оперувати здобутими знаннями та історичною термінологією. Цього можна досягти за «методикою Ривіна», яка передбачає виписування понять та ключових слів з тексту з подальшим складанням речень на історичну тематику.

Також практикую письмові завдання: написання рефератів, доповідей та творів з їх наступним захистом (наприклад, міні-твір «Свідчення очевидця Першої світової війни», «Чому ХХ ст. називають коротким, червоним і сплюндрованим?»).

Мовленнєву компетенцію учні набувають і під час виступу як представники групи, підводячи підсумки роботи групи чи аналізуючи виступи членів своєї групи, виступаючи в ролі опонента чи рецензента.

Логічна – аналізувати, пояснювати історичні факти, формулювати теоретичні поняття, положення, концепції.

Слід зазначити, що виконання будь-якого завдання вимагає логічного підходу.

Найчастіше формування логічної компетенції досягається шляхом роботи з документами, різними видами наочності, перегляду і обговорення фільмів проведення методів «прес» (аргументування позиції), «дерево рішень», (пошук шляхів розвитку історичних подій), «акваріум», (колективний шлях вирішення проблеми), «асоціативний кущ» та «фішбоун».

«Фішбоун», що в перекладі означає «риб’ячий кістяк». В «голові» цього кістяка учні позначають ту проблему, що розглядається. На самому кістяку є верхні й нижні кісточки. На верхніх учні відзначають причини виникнення досліджуваної проблеми. Напроти верхніх кісточок розташовуються нижні, на яких учні по ходу читання виписують факти, що підтверджують наявність сформульованих ними причин. Записи повинні бути короткими, являти собою ключові слова або фрази, що відбивають суть, факти.

Зразок формування логічної компетенції за методом «Фішбоун» та при роботі з документами дивись в додатку Г.

Аксіологічна – формулювати версії й оцінки історичного руху та розвитку.

Для формування аксіологічної компетентності застосовую методи : «займи позицію» (наприклад, «Брест-Литовський мир: тріумф чи поразка ЦР?», «УПА-герої чи бандити?», дискусії (наприклад, «Помилки ЦР в державотвор-чому процесі» та дебати (наприклад, «Чому, на Вашу думку, Червона армія зазнавала поразок на початковому етапі війни?»), «мозковий штурм» (наприклад, «Які якості українського козака необхідні сучасному українцю?).

Одним із найвдаліших методів набуття аксіологічної компетенції є метод «шість капелюхів». Метод формує: уміння усвідомлювати свій досвід; давати особисту оцінку подіям, явищам, фактам; ціннісне відношення до навколишнього світу і самого себе. Учні отримують один із капелюхів. У зв’язку з кольором отриманого капелюха їм треба дати оцінку факту, явищу, події. Приклад застосування методу дивись в додатку Г.

В цьому році Міністерство освіти пропонує не переривати навчання під час карантину, а використовувати можливості дистанційної освіти. Адже закрита на карантин школа ще не свідчить про відсутність уроків і необхідних для повноцінного освітнього процесу заходів .

Організувати та структурувати навчальний процес допомагають ОФІС 365 - програмний продукт, який об’єднує набір веб-сервісів. Саме через нього я проводжу дистанційне навчання.

Хмарні технології допомагають надавати ліцеїстам знання на хорошому рівні, без скорочених тем, невивченого матеріалу та «темних плям». Тепер можна сказати, що карантин не стає на заваді якісної освіти. Хоча звичайно, дистанційна освіта поряд з перевагами має і ряд недоліків.

Вищою формою дослідницької роботи є творча (наукова, проектна) діяльність. Завдання вчителя в цей період: підготувати підлітків до самоосвіти; навчити самостійно здобувати інформацію, розв'язувати проблемні питання, спрямовувати отримані результати на практичне вирішення проблем; розвинути кому-ікативні здібності. пошуково-дослідницька діяльність поступово перетворюється в науково-дослідницьку, результатом якої є форму-вання навчальної, громадянської, соціальної та інших компетентностей учня. Ілюструючи сказане, варто зазначити, що у 2014 році на 2 етапі Всеукраїн-ського конкурсу МАН призові місця зайняли підготовлені мною ліцеїсти Матласевич І., Харламов В., Примак Н., які написали наукові роботи на теми: «Збройні сили українських магнатів»,«Схід і Захід разом (історико-філософські аспекти єдності українського народу)» та «Збройна боротьба К. Острозького з московською експансією»). Взагалі під моїм керівництвом було написано 8 наукових робіт, шість з яких отримали призові місця на обласному етапі.

Пошуково-дослідницьку, акумулятивну, комунікативну, творчу діяль-ність учні нашого закладу проявили в 2008 році на ІУ етапі Всеукраїнського турніру юних істориків, де стали призерами.

Важливим моментом сучасного уроку є використання ігрових технологій. Вони додають уроку динамізму, активізують пізнавальну діяльність учнів. Здоровий дух змагання, конкуренції спонукає учнів докласти максимум зусиль для пошуку відповідей на поставлені запитання. Бажання перемогти змушує мислити, а також колективно працювати над розв'язанням задач. Практично, при проведенні таких уроків спостерігається найбільша активність, немає жодного учня, який би не брав участі в реалізації поставленої вчителем мети. В процесі гри навчаю, щоб в ігрових ситуаціях учні поважали чужі думки, були терплячими, вміли вислухати інших, не боялись брати на себе відповідальність у прийнятті певних рішень. Отож, гра є одним з основних прийомів виховання толерантності на уроках історії, можливістю реалізації набуття усіх компетенцій предмету «історія».

Ілюструючи сказане, пропоную опис методики, розробленої мною гри «Що? Де? Коли?». Гра являє собою три групи завдань.

Перша група «Що?» містить запитання щодо певних історичних подій, явищ, понять.

Друга група «Коли?» передбачає формування хронологічних компетентно-стей.

Третя група «Де?» - запитання, які стосуються вмінь учнів орієнтуватися в історичному просторі:

Кожне запитання містить наочне зображення, що значно ускладнює саме запитання, бо потрібно проаналізувати зображене і пов’язати його з текстом.

У запропонованих мною наочних завданнях учні змушені здійснити такі розу-мові операції, як: аналіз і синтез, узагальнення і систематизація, абстрагування і конкретизація.

Гра створена за допомогою технічних засобів навчання у вигляді презент-тації. Така форма організації значно економить час, краще сприймається учнями, і сама наочність досить високої якості. Приклад презентації дивись у додатку Д.

Такого виду завдання є творчими. Як тільки-но ми починаємо аналізувати проблему, то одразу будуємо гіпотези, шукаємо альтернативні способи розв'я-зання, тощо. А все це є складовими творчості. Тому, якщо відповідь учня не співпадає із підручником, але є нестандартною, креативною та логічною, то вчителю ні в якому разі її не можна заперечувати, навпаки, або відмітити твор-чість учня, або навіть зарахувати як правильну.

Отож, організація вищезазначеної форми роботи і є тим інструментарієм, який спонукає до навчання. Саме у цій грі учень може бути самим собою, розвиває увагу, спостережливість, змагальність, включає різні види розумової діяльності, творчо працює, тобто не тільки здобуває чи закріплює знання, а стає компетентним.

Значного поширення в практиці роботи набули диференційовані завдання, тестові методики оцінювання знань учнів. Майже до кожної теми розроблене авторське діагностування рівня кожного учня, що дає змогу визначити рівень осмислення і засвоєння ним повного блоку систематизованої інформації.

Важливою справою є виховання справжнього патріотизму, відродження національної свідомості. Працюючи в цьому напрямку, у 2006 році було видано посібник «Історія українського війська». На сьогодні ліцеїсти закладу працюють над проектом «Історія Військового ліцею», результати якого планується видати окремою брошурою. Не останню роль у формуванні національної гордості відіграли екскурсії до Кам’янець-Подільського, Хотинського, Острозьких замків. У 2010, 2011 роках був відвіданий Культурно-археологічний центр Пересопницького Євангелія, Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви».

Представлений досвід знаходить розповсюдження серед освітян через виступи на курсах підвищення кваліфікації, семінарах, педрадах та видавничу діяльність.

Зокрема:

1. Крейчі В.В. Збройні сили Великого князівства Литовського за гетьма-нування К. І. Острозького // Острозький краєзнавчий збірник: збірник наукових праць/ ред. Кол.: М.Манько, М. Данилюк, Т. Глушман, О. Гладуненко; Державний культурний заповідник міста Острога; Острозьке науково-краєзнавче товариство «Спадщина» імені князів Острозьких. – випуск 8. – Острог, 2015. – 232с.: іл..

2. Крейчі В.В. Історичний брейн-ринг в 10-11 класах / В.В. Крейчі. - Деп. в Відкритий урок: розробки, технології, досвід.- № 04/2015

3. Крейчі В.В. Роль дидактичної гри «Що? Де? Коли?» у формуванні компетентного учня ( на прикладі фрагменту уроку із всесвітньої історії у

10 кл.) / В.В. Крейчі. - Деп. в Відкритий урок: розробки, технології, досвід.- № 03/2015.

4. Крейчі В.В. Історія українського війська. / Крейчі В.В, Тимощук І.А., Поліщук Н.С.- Острог: Вид-во НУ «Острозька академія», 2006.-100с.

5. Крейчі В.В. До нас завітала муза / Крейчі В.В, Віровець С.Г, Поліщук Н.С.- Острог: Вид-во НУ «Острозька академія», 2008.- 60 с.

Таким чином, можна стверджувати, що усе вищезазначене свідчить про наявність певної системи організації у формуванні предметних компетентностей з умілим використанням сучасних технологій навчання як засобу самореалізації кожного учня, який прагне до максимального вияву свого інтелектуального та творчого потенціалу, і є запорукою формування громадянської самосвідомості учнів, а, отже, формування компетентної особистості учня, здатної вирішувати нагальні проблеми, які поставило перед суспільством XXI століття.

ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА:

1. Баханов К.О. Механізми запровадження компетентнісного підходу в навчанні історії в школі. // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2013. - № 1-2. – С.3-7.

2. Навчальні програми з історії України та всесвітньої історії для 12-річної школи (нова редакція), підготовлені робочою групою та погоджені комісією з історії Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки України (протокол №4 від 20 лютого 2009 року) / Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.06.2009р. №491 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://mon.gov.ua.

3. Гордієнко С.М. Формування аксіологічної компетентності учнів в процесі вивчення історії в старшій школі». [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/avtorska--stattya-rozvitok--aksiologichnoyi--kompe.html

4. Ключові освітні компетентності. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://osvita.ua/school/theory/2340/.

5. Овчарук О. В. Розвиток компетентнісного підходу: стратегічні орієнтири міжнародної спільноти // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. — К.: «К.І.С.», 2004. – С.5-14.

6. Пометун О. Методика навчання історії в школі / О. І. Пометун, Г. О. Фрейман. - К.: Ґенеза, 2006. - 328с.

7. Пометун О. І. Теорія та практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. – К.: «К.І.С.», 2004. – С. 15-24.

8. Пометун О.І. Формування предметної компетентності учнів в процесі навчання історії в основній школі..//Історія і суспільствознавство в школах України:теорія та методика навчання. – 2014. - № 4. – С. 6-9.

9. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології/ Пометун О., Пироженко Л.,-К. Генеза, 2004.-240 с.

10. П’янковська І. В. «Компетенція» та «Компетентність» як провідні поняття компетентнісного підходу. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://eprints.oa.edu.ua/628/1/kompetencija.pdf. 1

11.Садовець О. Активізація учнів старших класів загальноосвітніх шкіл у процесі навчання. [Електронний ресурс] - Режим доступу: file:///D:/Downloads/Znpkhist_2012_5_40.pdf

додатки

ДОДАТОК А

ХРОНОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ

Завдання №1. Розв’яжи хронологічні задачі із теми «Україна в період десталінізації (1953-1964рр.)
№1

Від року усунення Хрущова М. за «м’якотілість» з посади першого секретаря ЦК КП(б)У «відняти» число місяця польоту Гагаріна у космос «помножити» на 5 «відняти » кількість років за які планувалось побудувати комунізм.

№2

Від року грошової реформи «відняти» місяць смерті

Й. Сталіна «помножити» на 9 «додати» кількість перших секретарів України в період «відлиги»

№3

Від року початку закупівлі хліба СРСР за кордоном «відняти» місяць проведення ХХ з’їзду КПРС, «помножити» на 9, «відняти» кількість раднаргоспів створених на Україні в 1957.

№4

Від року розстрілу Л.Берії «відняти» місяць проведення

ХХ з’їзду КПРС, «помножити» на 9, «відняти» кількість років за які планувалось побудувати комунізм.

Завдання №2. Розташуйте хронологічно події Другої світової війни.

ДОДАТОК Б

ПРОСТОРОВА КОМПЕТЕНЦІЯ

Завдання №1 Опрацюйте карту-карикатуру.

КАРТА-КАРИКАТУРА. За свободу і мир в Україні. 1919 р

1.Які країни «несли» в Україну «мир і свободу»?

2.Який період історії України відображено на «карті»?

3. З яких історико-етнографічних регіонів України відбувався наступ?

Завдання №2. Користуючись картою, напишіть про воєнні дії більшовиків з військами ЦР за даним планом .

1.За яких територій йшов наступ?

2. Основні битви.

3. Які території були захоплені станом на:а)на середину грудня1917р., б)на лютий 1918 р.?

4.Порівняйте з текстом підручника.

ДОДАТОК В

ІНФОРМАЦІЙНА КОМПЕТЕНЦІЯ

Завдання №1.Робота з ілюстрацією. Розгляньте картину М. Дерегуса «Повстання селян в Україні у 1905 році» та охарактеризуйте її за таким планом.

ПЛАН
1. Який момент селянського повстання тут зображений? Чому ви так думаєт?

3. Що роблять і чим займаються люди, зображені на ілюстрації?

4. Кого художник зобразив на передньому плані, а кого на задньому? Чому так?

5. На основі ілюстрації зробіть висновки про учасників повстан ня, його хід, озброєння повстанців, наміри.

Завдання №2. Зайдіть інформацію про історичного діяча згідно пам’ятки

ПАМЯТКА ХАРАКТЕРИСТИКИ ІСТОРИЧНОГО ДІЯЧА

ДОДАТОК Г

ЛОГІЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ

Завдання №1. На основі аналізу документів поясніть, як аргументував уряд УРСР своє право бути співзасновником ООН. Як відреагували на це прохання країни антигітлерівської коаліції. Подайте власну оцінку цієї події.:

«... Уряд Української УРСР, керований бажанням сприяти встановленню гарантії миру і безпеки після війни як для власного народу, так і для інших народів, вирішив звернутися до конференції Об'єднаних Націй з заявою, повідомляючи про своє бажання приєднатися до загальної організації Безпеки як одна з держав-засновниць, а також взяти участь у Конференції Об'єднаних Націй у Сан-Франциско».

2. З резолюції Конференції Об'єднаних Націй у Сан-Франциско:

«Засідання рекомендує, щоб Українська Радянська Соціалістична Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка були запрошені стати першочерговими членами пропонованої Міжнародної Організації».

На основі аналізу документів поясніть, як аргументував уряд УРСР своє прав бути співзасновником ООН. Як відреагували на це прохання країни антигітлерівської коаліції. Подайте власну оцінку цієї події.

Завдання №2. Визначіть основні проблеми, причини, складові та наслідки Столипінської аграрної реформи в Україні.