Стан Після Руїни

Тема 17. Українські землі наприкінці XVII – початку XVIII ст.

ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА
ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА МАЗЕПИ
(1687 – 1709) 

У 1687 р. І. Мазепа підписав з Московським царством Коломацькі статті, які обмежували права та привілеї Гетьманщини. В основі Коломацьких статтей були Глухівські статті Д. Многогрішного. 

Коломацькі статті
(1687 р.) 

§  гетьман не мав права без царського указу зміщувати з посад козацьку старшину, а старшина скидати гетьмана;

§  у Батурині розміщувався полк російських військ;

§  гетьману заборонялося мати зносини з іншими державами;

§  заохочувалися шлюби між українцями та росіянами;

§  реєстр становив 30 тис. осіб 

Внутрішня політика І. Мазепи

І. Мазепа – один з найбагатших феодалів у Європі, високоосвічена людина. Займався активною культурно-просвітницькою діяльністю: будував та реставрував православні храми, побудував корпус Києво-Могилянської колегії й домігся надання йому у 1701 р.статусу академії. І. Мазепа мріяв про об’єднання України під своєю владою, сприяв формуванню аристократичної верхівки українського суспільства, тобто перетворення козацької старшини на освічену шляхетську верству – «бунчукових товаришів».

Бунчукові товариші – частина козацької старшини в Гетьманщині кінця ХVII – XVIII ст., яка хоч і не займала військово-адміністративних посад, але перебувала під покровительством гетьмана і за рангом трохи нижче за полковника. Уперше бунчукові товариші як привілейований клас старшини формується за гетьмана І. Самойоловича.

У 1701 р. І. Мазепа видав універсал про запровадження на Лівобережжі дводенної на тиждень панщини, що означало початок повернення до закріпачення селян. За це в народі І. Мазепу прозвали «вітчимом України».

У 1704 р. війська І. Мазепи, придушивши антипольське повстання С. Палія, зайняли Правобережжя., яке перейшло під владу гетьмана. До 1709 р. І. Мазепа фактично був гетьманом об’єднаної України.

Зовнішня політика І. Мазепи

У 1689 р. І. Мазепа брав участь у другому Кримському поході українських та російських військ у Крим, який також як і перший похід зазнав невдачі.

Українські козаки змушені були постійно брати участь у військових походах на боці Росії.

У 1700 р. розпочалася Північна війна.

Північна війна 1700 – 1721 рр. – це війна між Росією та Швецією за узбережжя Балтійського моря. Завершилася перемогою Росії. У війну також були втягнені Річ Посполита, Данія, Саксонія та Гетьманщина. Під час Північної війни Росію очолював царПетро І.

Українські козаки були змушені воювати на боці росіян у Прибалтиці.

Протягом 1706 -1708 рр. тривають таємні переговори І. Мазепи зі шведським королемКарлом ХІІ та польським королем С. Лещинським. У жовтні 1708 р. І. Мазепа разом із кошовим отаманом Запорозької Січі К. Гордієнком переходить на бік шведського короля Карла ХІІ. Навесні 1709 р. І. Мазепа та Карл ХІІ укладають договір, за яким І. Мазепа зобов’язувався допомагати шведам у війні з росіянами, а Карл ХІІ обіцяв уразі перемоги надати Україні незалежність.

У результаті російські війська у листопаді 1708 р. вщент розгромили гетьманську столицю Батурин та 14 травня 1709 р. знищили Чортомлинську Запорозьку Січ.

На І.Мазепу було накладене церковне прокляття – анафема.

Вирішальна битва між російськими військами і військами шведів та І. Мазепи відбулася 27 червня 1709 р. під Полтавою. Російські війська здобувають перемогу. Карл ХІІ та І.Мазепа втікають до Молдовського князівства у м. Бендери, де у 1709 р. і помирає І.Мазепа. 

ГЕТЬМАНУВАННЯ У ВИГНАННІ
ПИЛИПА ОРЛИКА 

За І. Мазепою до Бендер пішло близько 50 представників козацької старшини, майже 500 козаків із Гетьманщини та понад 4 тис. запорожців. Вони обирають 5 квітня1710 р. П. Орлика гетьманом України (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва, а також турецького султана і шведського короля.

У квітні 1710 р. П. Орлик укладає з козацькою старшиною та запорозькими козаками«Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» («Конституція П. Орлика», «Бендерська конституція»). Конституцією П. Орлик зобов’язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії.

За підтримки Карла XII П. Орлик вступає в союз із кримськими татарами та Туреччиною.

На початку 1711 р. П. Орлик розпочинає спільний похід запорожців і татар проти росіян в Україні. В поході взяли участь Туреччина, Кримське Ханство, Швеція та частина польського війська, яка підтримувала С. Лещинського. Не зважаючи на успіхи в боях, через зраду татар і наступ російського війська на чолі з Б. Шереметьєвим, П. Орлик змушений був відступити у Молдову.

У 1711 р. Росія і Туреччина підписують Прутський мирний договір. Інтереси України не були враховані і П. Орлик залишається «гетьманом» у вигнанні.

Подальше життя П. Орлик намагається організувати коаліцію держав для боротьби з Російською імперією, але невдало. Помер П. Орлик 24 травня 1742 р. 

ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА
ПОВСТАННЯ СЕМЕНА ПАЛІЯ
(1702 – 1704) 

У 1699 р. до Польщі відійшло Поділля, яке до цього перебувало під владою Туреччини. У результаті вся Правобережна Україна опинилася у складі Речі Посполитої. У 1699 р.польський сейм прийняв рішення про ліквідацію козацтва на Правобережжі. У результаті у 1702 р. спалахнуло повстання за відновлення козацького стану. Повстання очолив фастівський полковник С. Палій разом із С. Самусем та З. Іскрою. Повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля та Волинь. Для придушення повстання поляки попросили допомоги у росіян.

У 1704 р. за наказом російського царя лівобережний гетьман І. Мазепа придушив повстання та встановив свою владу на Правобережжі. С. Палій був заарештований та засланий до Сибіру.

Проте після переходу І. Мазепи на бік шведів, С. Палій був звільнений і у 1709 р. призначений Білоцерківський полковником. Він брав участь у Полтавській битві на боці росіян, сподіваючись особисто вбити І. Мазепу. Помер С. Палій у січні 1710 р.

Після смерті І. Мазепи та поразки П.Орлика система міжнародних договорів 1711-1724 рр. остаточно визнала права Польщі на володіння Правобережжям.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. 

1.Укажіть ім’я гетьмана Лівобережної України від 1687 р., від 1704 р. — гетьмана Війська Запорозького обох берегів Дніпра, який уславився як меценат української культури, а в 1709 р. виступив проти царя Петра І на боці шведського короля Карла ХІІ.
А) Д. Многогрішний
Б) І. Мазепа
В) І. Скоропадський
Г) Д. Апостол 

2.Укажіть ім’я гетьмана у вигнанні, автора Пактів та конституцій прав і вольностей Війська Запорозького.
А) І. Скоропадський
Б) Й. Гладкий
В) П. Орлик
Г) К. Гордієнко

3.Укажіть назву вищого органу державної влади в Гетьманщині, що являв собою загальні збори представників козаків, міщан та селянства.
А) Чорна рада
Б) Генеральна військова рада
В) Генеральна старшина
Г) Старшинська рада

4.І. Мазепа був обраний гетьманом Лівобережжя:
А) у 1686 р.
Б) у 1687 р.
В) у 1702 р.
Г) у 1709 р. 

5.Битва під Полтавою сталася:
А) у 1686 р.
Б) у 1687 р.
В) у 1702 р.
Г) у 1709 р.

6.Адміністративно-територіальні та військові одиниці Гетьманщини мали назву:
А) воєводства
Б) полки
В) намісництва
Г) паланки

7.Укажіть ім’я фастівського полковника, який очолив повстання проти польсько-шляхетського панування на Правобережній Україні.
А) С. Іванович (Самусь)
Б) З. Іскра
В) А. Абазін
Г) С. Палій

8.Укажіть ім’я кошового отамана Запорозької Січі, який під час виступу І. Мазепи проти Петра І підтримав гетьмана.
А) І. Сірко
Б) Й. Гладкий
В) П. Калнишевський
Г) К. Гордієнко

Завдання на встановлення відповідності. До кожного завдання подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити логічні пари). 

9.Установіть відповідність між іменем гетьмана та подією, яка пов’язана з його правлінням.
1. Д. Многогрішний
2. І. Самойлович
3. І. Мазепа
4. П. Орлик
А) укладення «Конституцій і пактів прав і вольностей Війська Запорозького»
Б) Другий кримський похід
В) перенесення гетьманської резиденції у Глухів
Г) укладення Глухівських статей
Д) Чигиринські походи

10.Установіть відповідність між прізвищами осіб і фактами з їхньої біографії
1. П.Орлик
2. С.Палій
3. І.Мазепа
4. П.Могила
А) керівник повстання на Правобережжі в 1702-1704 рр.
Б) обраний гетьманом у 1687 р.
В) український митрополит
Г) автор «Пактів та Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького»
Д) обраний гетьманом у 62 роки 

Завдання на встановлення правильної послідовності. До кожного завдання подано перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати у правильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4.

11.Установіть хронологічну послідовність подій.
А) початок Другого кримського походу
Б) початок Північної війни
В) початок повстання під проводом С. Палія
Г) обрання І. Мазепи гетьманом Лівобережжя 

12.Установіть хронологічну послідовність подій першої половини ХVІІІ ст.
А) битва під Полтавою
Б) зруйнування Чортомлицької Січі
В) зруйнування царськими військами Батурина
Г) обрання П. Орлика гетьманом 

Завдання з вибором трьох правильних відповідей із шести запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю множинного вибору). До кожного завдання пропонується шість варіантів відповіді, серед яких лише три правильні. 

13.Позначте причини національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини 17 ст.
1. Посилення національного гніту
2. Обмеження прав козацтва
3. Смерть польського короля
4. Татарські набіги на українські землі
5. Засилля католицизму
6. Бажання об’єднатися з Московським царством 

14.Позначте факти, що характеризують зміст Коломацьких статей, підписаних І.Мазепою
1. Реєстр козаків становив 30 тис. осіб
2. Гетьман мав право укладати угоди з іноземними державами
3. У Батурині розміщувався полк московських стрільців
4. Гетьман набирав собі особисту варту
5. Коломацькі статті написані на основі Глухівських
6. Гетьман забороняв шлюби між українцями та росіянами