Австрія

Історія України. Тема 23. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVIII – у першій половині ХІХ ст.

Наприкінці ХVIII ст. у складі Австрійської імперії перебували такі українські землі: Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття. Умовна ці землі називають Західна Україна.

Східна Галичина увійшла до складу Австрійської імперії внаслідок першого поділу Польщі (1772 р.). Північна Буковина була окупована Австрією у 1775 р. Закарпаття ще з ХІІІ ст. перебувало в складі Угорського королівства, яке з ХVI ст. увійшло до складу Австрійської імперії.

Австрійська імперія – багатонаціональна держава; абсолютна монархія, яку очолювалиімператори, що були з династії Габсбургів.

 АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

Східна Галичина та Північна Буковина входили до Королівства Галичини та Лодомерії», яке очолював австрійський ставленик. Королівство ділилося на намісництва. З 1849 р.Буковина стала окремим округом у складі королівства. Закарпаття входило до складу Угорського королівства і ділилося на жупи. Ні Королівство Галичини та Лодомерії, ні Угорське королівство не були самостійними державами, а були адміністративно-територіальними одиницями Австрійської імперії.

Адміністративно-територіальна одиниця	Українська територія	Поділ території
Коронний край «Королівство Галичини та Лодомерії»	Східна Галичина (центр – м. Львів)	намісництва
	Північна Буковина (центр – м. Чернівці)	окремий округ з 1849 р.
Угорське королівство	Закарпаття (центр –м.Ужгород)	жупи

СОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО СТАНОВИЩА УКРАЇНЦІВ

У Східна Галичині провідні позиції належали полякам.

У Закарпатті провідні позиції належали угорцям.

У Північній Буковині провідні позиції належали румунам.

 Українці займали підлегле, підкорене становище!

Самоназва західних українців – русини; самоназва української мови – руська.

РЕФОРМИ АВСТРІЙСЬКИХ ПРАВИТЕЛІВ МАРІЇ-ТЕРЕЗІЇ ТА ЙОСИФА ІІ У 70-80- рр. ХVІІІ ст.

1. Аграрна реформа: часткове скасування кріпацтва: обмеження панщини до 30 днів на рік, звільнення селян від особистої залежності від пана; заборона тілесних покарань; складено «Інвентарі», до яких вносилися розміри повинностей та податків селян; з 1789 р. скасовано панщину, але після смерті Йосифа ІІ відновлено.

2. Релігійна реформа: церква підпорядкована державі, римо-католицька та греко-католицька церкви визнавалися рівноправними; визнано рівноправ’я євреїв; православна церква не була визнана на рівні з іншими церквами.

3. Освітня реформа: у 1774 р. запроваджено обов’язкову початкову освіту рідною мовою навчання; у Відні створено генеральну греко-католицьку семінарію («Барбареум»); у 1784 р. засновано Львівський університет, при якому відкритоРуський інститут з українською мовою навчання, що діяв до 1809 р.

4. Адміністративна реформа:посилено централізацію управління, поширення загальноімперського законодавства в регіонах.

Реформи сприяли посиленню держави, проте контрреформістська політика наступних імператорів призвела до поновлення панщини і зростання селянських повинностей.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ

Західна Україна була відсталим аграрним краєм і виконувала роль аграрно-сировинного придатка промислово розвинутих регіонів Австрійської імперії.

Сільське господарство

- панування екстенсивного землеробства;
- застаріла техніка;
- малоземелля та безземелля селян;
- селянські повинності (кріпацтво, панщина, чинш, військова служба);
- розвиток садівництва, виноградарства, тваринництва, лісозаготівлі тощо.

Екстенсивне землеробство – це система господарювання, при якій збільшення продукції досягається лише при розширенні посівних площ.

Інтенсивне землеробство – це система господарювання, при якій збільшення продукції досягається шляхом удосконалення праці та техніки.

Промисловість

- промисловість розвивалася слабо;
- у промисловості було задіяно лише 2% населення;
- переважання мануфактур (ручної праці);
- 30-40 рр. ХІХ ст. почався промисловий переворот;
- найактивніше розвивалася нафтовидобувна та лісопереробна промисловість;
- панування іноземного капіталу, тобто власниками промислових підприємств були іноземці;
- занепад традиційних галузей виробництва: текстильної та шкіряної;
- встановлено найдовший в імперії робочий день (14-16 годин) при найнижчому рівні зарплат.

Торгівля

- Західна Україна експортувала деревину(ліс), с/г продукцію, вовну, тканини;
- імпортували все необхідне, імпорт переважав у 10 разів.

АНТИФЕОДАЛЬНА БОРОТЬБА

- скарги, виступи, знищення посівів, саботаж, повстання…;
- найбільші селянські повстання були під проводом Л. Кобилиці (1843 – 1844 рр., 1848-1850 рр.) на Буковині;
- У 1831 р. відбулися «холерні бунти» в Закарпатті. «Холерні бунти» – це виступи селян Закарпаття, пов’язані з епідемією холери;
- у 20-30-ті рр. ХІХ ст. набув поширення рух опришків під керівництвом М.Штолюка.

УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ

- австрійська влада використовувала український рух як противагу польському та угорському;
- значний вплив на українців Галичини, Буковини та Закарпаття мала Наддніпрянська Україна;
- лідерство в національному відродженні мало греко-католицьке духовенство;
- У 1816 р. І.Могильницький у м. Премешлі заснувавав Товариство греко-католицьких священників;
- 20-30-ті рр. ХІХ ст. діє Перемишльський культурно-освітній гурткок на чолі з єпископом М. Левицьким;
- У 1833 р. створений гурток «Руська трійця» (М.Шашкевич, І.Вагілевич, Я.Головацький). У1837 р. гурток видав альманах «Русалка Дністровая» – перша україномовна книга, видана на Західній Україні (конфіскований владою у м. Будапешт).

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ЧАС РЕВОЛЮЦІЇ 1848-1849 рр. В АВСТРІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

У 1848-1849 рр. у Франції, Італії, Німеччині та Австрії відбулися революції. Ці події увійшли в історію під назвою «весна народів». Революції зазнали поразки.

Революція – швидка зміна політичного, економічного та соціального ладу здебільшого насильницьким шляхом.

Хід революційних подій

15 березня 1848 р. австрійський імператор Фердинанд проголосив Конституцію. Влада імператора обмежувалася парламентом – рейхстагом.

У квітні 1848 р. скасовано панщину в Галичині (раніше, ніж у решті провінцій), проте за поміщиками залишалися сервітути У Буковині панщину скасували у серпні 1848 р., а на Закарпатті вона фактично проіснувала ще 5 років.

Сервітути – право користуватися чужою власністю; на правах сервітуту селяни користувалися спільно з поміщиками лісами, луками, пасовиськами.

У квітні 1848 р. поляки Галичини організували у Львові Центральну раду народову (ЦРН), з метою відновити Польську державу. Поляки визнавали за українцями Галичини гілку українського народу. Під впливом ЦРН створюється «Руський собор» – організація полонізованої української шляхти, яка підтримувала поляків. До складу «Руського собору» входив І.Вагілевич.

У травні 1848 р. у Львові створено першу українську політичну організацію Галичини –Головну Руську Раду (ГРР), яку очолили Г.Яхимович і М.Куземський.

Метою ГРР було поділ Галичини на Західну (польську) та Східну (українську); запровадження української мови в освіті та державному діловодстві, рівноправ’я з поляками…

ГГР видавала газету «Зоря Галицька», заснувала видавництво «Галицько-Руська матиця».

Учервні 1848 р. створюються озброєні загони поляків та українців (стрільці).

У червні 1848 р.відбувся Слов’янський з’їзд у Празі, на якому відбулося визнання українців за окремий народ.

У липні 1848 р. розпочав роботу австрійський парламент рейхстаг, до якого входило 39 українців із 383 депутатів. Одним із депутатів був Л.Кобилиця. Українці домагалися розглянути питання про національно-територіальний поділ Галичини на Східну (українську) та Західну (польську). Але невдало.

У жовтні 1848 р. – відбувся собор руських учених у Львові, на якому утверджено єдину граматику української мови, висунуто вимогу впровадження рідної мови в усіх школах.

У жовтні 1848 р. у Львівському університеті відкрито кафедру української мови та літератури (перший завідуючий – Я.Головацький).

1-2 листопада 1848 р. відбулося збройне повстання у Львові, яке було придушене австрійськими військами.

У березні 1849 р. імператор розпустив парламент та скасував Конституцію разом із демократичними правами та свободами.

Листопад 1848 – квітень 1850 рр. – друге селянське повстання на Буковині на чолі із Л. Кобилицею.

Революція зазнала поразки!

Результати й наслідки революції

- скасування панщини;
- визнання існування в Галичини українського народу із власними національними потребами;
- уперше західні українці сформулювали свої політичні програми;
- уперше західні українці отримали досвід парламентської діяльності;
- Головна руська рада стала першою українською політичною організацією, яка проіснувала з 1848 р. до 1851 р.

Історія України. Тест 23. Західноукраїнські зумлі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVIII – у першій половині ХІХ ст.

Дата публікації 17.02.2013 | Автор Tutor

Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний.

1.У якому регіоні відбулися описані нижче події?
«Приводом до масового виступу селян у 1831 р. стали обмеження (карантин, військові кордони, заборони пересування), введені в зв’язку з епідемією холери в регіоні. Під впливом цих заворушень уряд скасовує частину селянських натуральних повинностей».
А) Закарпаття
Б) Галичина
В) Поділля
Г) Волинь

2.В Австрійській імперії було скасовано панщину, проголошено конституцію, скликано парламент унаслідок
А) селянського руху під проводом Л. Кобилиці
Б) реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ
В) селянських «холерних бунтів»
Г) революції 1848 – 1849 рр.

3.У якому регіоні відбулася описана нижче подія?
«У травні 1848 р. утворюється Головна руська рада, яка у своєму маніфесті висловила ідею розподілу регіону на дві провінції – польську та українську з окремими адміністраціями».
А) Закарпаття
Б) Підляшшя
В) Галичина
Г) Буковина

4.Унаслідок революції 1848 – 1849 рр. у Австрійській імперії
А) польські та українські національно-представницькі інституції досягли порозуміння щодо майбутнього Галичини
Б) представники українського населення стали залучатися до парламентської діяльності
В) українці здійснили збройні повстання в Галичі та Львові проти польського панування в Галичині
Г) відбувся територіально-національний поділ Галичини на польську та українську автономні провінції

5.В якій державі Галичина була виділена в окремий коронний край «королівство Галичини і Лодомерії»:
А) у Речі Посполитій
Б) в Австрії
В) у Литві
Г) у Росії

6.Хто стояв на чолі повстання українського селянства на Буковині у 1843-1844 р.:
А) Устим Кармалюк
Б) Лук’ян Кобилиця
В) Олекса Довбуш
Г) Максим Залізняк

7.Збірка «Русалка Дністрова» була видана зусиллями:
А) гуртка «Руська трійця»
Б) Кирило-Мефодіївського товариства
В) товариства «Громада»
Г) Головною Руською Радою

8.У якому році остаточно скасовано кріпацтво в Східній Галичині:
А) 1848
Б) 1861
В) 1789
Г) 1831

9.До «Руської трійці» входили:
А) І. Базилевич, М. Шашкевич, Я. Головацький
Б) О. Павлович, Я. Головацький, І. Вагилевич
В) М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич
Г) М. Костомаров, В. Білозерський, М. Шашкевич

10.Як називалась організація, створена у 1848 р. у Львові греко-католицьким духовенством і українською інтелігенцією:
А) Союз вільних галичан
Б) Головна Руська Рада
В) Рада Народова
Г) Союз друзів народу

11.Як називалась польська організація, створена у Львові у 1848 р., яка розпочала боротьбу з прагненням українців до поділу Галичини на дві самостійні провінції:
А) Головна Руська Рада
Б) Руський Собор
В) Рада Народова
Г) Галицько-руська матиця»

12.З якою метою було засновано товариство «Галицько-руська матиця»:
А) для видання дешевих книг і поширення їх серед народу з метою освіти
Б) для організації селянства на антифеодальну боротьбу
В) для визволення українських земель з-під влади Австрії
Г) для визволення українських земель з-під влади Росії

13. Укажіть рік видання альманаху «Русалка Дністрова»:
А) 1834
Б) 1837
В) 1846
Г) 1848

14.Зазначте, хто очолював селянське повстання в Північній Буковині у 1848 р.:
А) У. Кармелюк
Б) М. Штолюк
В) Л. Кобилиця
Г) О. Довбуш

15.Назвіть місто, у якому було засновано перше в Західній Україні просвітницьке товариство:
А) Львів
Б) Станіславів
В) Луцьк
Г) Перемишль

16.Вкажіть, які розміри панщини були визначені під час імперської аграрної реформи в Західній Україні у 80-ті роки ХVІІІ ст.:
А) 6 днів на тиждень
Б) 2 дні на тиждень
В) 14 днів на місяць
Г) 30 днів на рік

Завдання на встановлення відповідності. До кожного завдання подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити логічні пари).

17.Установіть відповідність між історичними подіями і датами:
1. діяльність гуртка «Руська трійця»
2. видання газети «Зоря Галицька»
3. реформи Марії-Терези та Йосифа ІІ
4. рух опришків Східної Галичини та Північної Буковини
А) 1841 – 1844 рр.
Б) 1848-1851 рр.
В) 1770-1780-ті рр.
Г) 1820-1830-ті рр.
Д) 1834-1837 рр.

Завдання на встановлення правильної послідовності. До кожного завдання подано перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати у правильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4.

18.Установіть хронологічну послідовність подій:
А) заснування просвітницького товариства греко-католицьких священиків на чолі з І. Могильницьким
Б) «Холерні бунти»
В) створення Головної Руської Ради
Г) початок першого повстання селян Буковини

19.Розташуйте події у хронологічній послідовності:
А) Слов’янський конгрес у Празі
Б) повстання проти австрійської влади у Львові
В) проведення Собору руських вчених у Львові
Г) утворення Руського собору

Завдання з вибором трьох правильних відповідей із шести запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю множинного вибору). До кожного завдання пропонується шість варіантів відповіді, серед яких лише три правильні.

20.Виділіть етнічні українські регіони, які ввійшли до Австрійської держави у ХVІІІ – на поч. ХІХ ст.:
1. Правобережна Україна
2. Закарпаття
3. Східна Галичина
4. Західна Волинь
5. Південна Бессарабія
6. Північна Буковина

21.Виділіть основні ідеї і напрями діяльності «Руської трійці»:
1. популяризація української мови
2. підняття авторитету української культури
3. організація збройного повстання проти влади Австрії
4. поетизація та героїзація українського минулого
5. поширення ідеї вищості української культури порівняно з іншими
6. боротьба за створення української держави

22.Зазначте наслідки революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії для західноукраїнських земель:
1. проголошення автономії західноукраїнського регіону у складі Австрійської імперії
2. ліквідація кріпосного права та утвердження правового статусу українських селян
3. активізація українського визвольного руху
4. зрівняння в правах греко-католицької церкви з католицькою та протестантською
5. набуття українцями першого досвіду парламентської діяльності
6. відкриття у Львівському університеті Руського інституту