АДМІНІСТРАТИВНІ ЗМІНИ В АВСТІЙСКІЙ ІМПЕРІЇ ТА НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

АДМІНІСТРАТИВНІ ЗМІНИ В АВСТІЙСКІЙ ІМПЕРІЇ ТА НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ 

- У 1867 р. в Австрійській імперії було прийнято Конституцію, за якою держава перетворюється на дуалістичну (двоєдину) Австро-Угорську імперію.

- Очолював імперію імператор із династії Габсбургів. Його влада була обмежена парламентами: рейхсратом в Австрії та сеймом в Угорщині.

- У складі Австрії залишалася Галичина та Буковина; у складі Угорщини – Закарпаття.

- Галичина отримала обмежену внутрішню автономію, якою керував намісник, що призначався з числа польських магнатів.

- З 1861 р. у Львові працює Галицький сейм.

- Буковина також отримала внутрішнє самоврядування.

- Закарпаття залишалося частиною Угорщини й ніякої автономії не отримало.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

- Західноукраїнські землі залишалися відсталим аграрно-сировинним краєм.

- Зберігалися пережитки феодальних відносин, велике панське землеволодіння, сервітути тощо.

- Економіка мала колоніальний характер, ресурси краю використовувалися в інтересах імперії.

- Поступове, повільне впровадження ринкових відносин у с/г.

- Масова трудова еміграція, пов’язана з малоземеллям селянства, аграрним перенаселенням. Найбільше західні українці емігрували в США, Канаду, Бразилію, Австралію, країни Європи.

Еміграція – добровільний виїзд з однієї країни до іншої на постійне або тимчасове поживання.

Аграрне перенаселення – наявність значного безробіття серед населення, зайнятого у сфері сільського господарства і відсутність можливості забезпечити необхідний мінімум достатку для своєї родини.

- Зародження кооперативного руху. Кооперативи створювалися за сприяння«Просвіти» (1868 р.). Засновником споживчого кооперативу «Народна торгівля» (1883 р.) був Василь Нагірний. Метою кооперативів було закуповувати і продавати великі партії продуктів без посередників, надавати кредити…

Кооператив – це добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності.

- Повільне формування фабрично-заводської промисловості: 95% підприємств булидрібними.

- Повільна механізація промисловості.

- Промисловий переворот затягнувся до 80-х рр. ХІХ ст.

- Занепад обробної промисловості, не витримувала конкуренції з боку австрійських фабрикантів.

- Провідними галузями промисловості були лісопильна та нафтовидобувна(Дрогобицько-Богуславський нафтовий район); солеварна промисловість…

- Панування іноземного капіталу (австрійського, німецького, бельгійського, канадського…)

- Низький рівень зарплат.

- Бурхливий розвиток залізничного транспорту.

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ 

- Поразка революція 1848-1849 рр. та імперська реакція спричинили послаблення українського руху.

- Австрійська влада використовувала українсько-польські протистояння.

- У 1851р. ліквідовано Головну Руську Раду (проіснувала з 1848 р. по 1851 р.).

- Відмовлено поділити Галичину на Західну та Східну.

- Конституція 1867 р. офіційно оголосила рівноправність усіх народів імперії, що позитивно позначилося на розвитку української культури.

- Австрійська влада не переслідувала українські просвітницькі об’єднання та видавництва.

- Українці отримали змогу обирати й бути обраними до австрійського та угорського парламентів, галицького та буковинського сеймів.

Течії суспільно-політичного руху

1. Москвофіли орієнтувалися на Російську імперію і ставили собі за мету об’єднати Західноукраїнські землі з Наддніпрянською Україною під владою Росії. Отримували фінансову підтримку з Росії. У 60-80-х рр. ХІХ ст. займали провідне становище в громадському житті Західної України.

Ідеї: не визнавали існування окремого українського народу й мови; стверджували, що існує єдиний руський народ, який поживає від Карпат до Камчатки.

Діяльність: У 1870 р. заснували політичну організацію Руську раду; створили «язичіє»– суміш російської, української, польської та церковнослов’янської, яку подавали як справжню руську мову.

Лідери: Я.Головацький, І.Гуталевич, Б.Дідицький

2. Народовці (українофіли) – національна українська течія, що зародилася в 60-х рр. ХІХ ст., представники якої доводили самостійність українського народу, культури, мови.

Ідеї: єдність українських земель, необхідність їх об’єднання; розвиток української мови, культури.

Діяльність: створювали просвітницькі організації, підтримували зв’язки з громадами Наддніпрянської України; пропагували твори І.Котляревського, Т.Шевченка, Г.Квітки-Основяʼненка…; були ініціаторами створення у Львові першого професійного українського театру (1864 р.); у 1868 р. відкрили культурно-освітнє товариство«Просвіта»; у 1873 р. – Літературне товариство ім. Т.Шевченка, яке з 1892 р. перейменоване на Наукове товариство ім. Т.Шевченка. (з 1897 по 1913 рр. Товариство очолював М.Грушевський); у 1885 р. заснували Народну Раду, яка повинна була продовжувати справу Головної Руської Ради (очолив Ю.Романчук).

Лідери: Ю.Романчук, К.Климкович, В.Шашкевич, Є.Згарський, Ф.Заревич.

3. Радикали – представники молодої інтелігенції, що вели боротьбу за визволення українського народу від соціального та національного гніту. Сповідували соціалістичні ідеї. Створили перші політичні партії.

Лідери: І.Франко, М.Павлик, О.Терлецький 

ПОЛІТИКА «НОВОЇ ЕРИ»

«Нова ера» – українсько-австрійсько-польські домовленості кінця ХІХ ст.

Передумови політики «Нової ери»: 

- загострення відносин між Австро-Угорщиною та Росією спонукали австрійців поблажливо ставитися до українців, з метою залучення на свій бік українців Наддніпрянської України.

- Австро-Угорщина прагнула приєднати Наддніпрянську Україну.

 Зміст домовленостей «Нової ери»: 

- Надання українцям місць в Австрійському парламенті та Галицькому сеймі.

- Відкриття трьох українських гімназій.

- Відкриття кафедри української історії (очолив М.Грушевський) у Львівському університеті.

- Розширення сфери використання української мови в державних установах.

- Українцям був відкритий доступ до державних посад.

У 1894 р. «Нова ера» завершилася через невдоволення і поляків, і українців.

ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ

1. Русько-українська радикальна партія (РУРП, 1890 р.) – перша українська політична партія.

Засновники: І.Франко, М.Павлик

Програма: демократизація суспільства, усунення експлуатації, утвердження соціалістичних реформ, піднесення самосвідомості українців, автономія України (незалежність на перспективу).

У 1895 р. Ю.Бачинський опублікував брошуру «Ukraina irredenta» («Україна уярмлена»), у якій доводив історичну необхідність здобуття Україною незалежності.

2. Українська національно-демократична партія (УНДП, 1899 р.) стала найчисельнішою партією національного спрямування.

Засновники: К. Левицький, Є.Левицький, Ю.Романчук, В.Будзиновський, В.Охримович.

Програма: виховання почуття єдності з Наддніпрянською Україною; створення єдиної української автономної провінції у складі Австро-Угорщини; соборність і незалежність України.

3. Українська соціал-демократична партія (УСДП, 1899 р.) сповідувала соціалістичні ідеї.

Засновники: М.Ганкевич, С.Вітик, Ю.Бачинський.

Програма: досягнення соціалізму шляхом реформ, захист інтересів робітників, незалежна Україна на перспективу.

СОЦІАЛІЗМ – це вчення про суспільний лад, який, на думку його прихильників, повинен прийти на заміну капіталізму, заперечує приватну власність і експлуатацію людини людиною. Соціалізм визначають також як справедливе суспільство рівних людей. Джерелом несправедливості вважається приватна власність, яка призводить до появи багатих та бідних. Тому, на думку соціалістів, потрібно ліквідувати приватну власність, замінивши її суспільною (народною) власністю, що і призведе до побудови соціалізму. Радикальні соціалісти пропонували побудувати соціалізм шляхом народної революції. Найбільш обґрунтовано соціалістичні ідеї були представлені в працях німецьких мислителів К.Маркса та Ф.Енгельса.

Наприкінці ХІХ ст.. набуває поширення на Західній Україні робітничий та селянський рух. 

Робітничий рух

Причини: важкі умови праці, низька зарплата, низький рівень життя призводили до робітничого руху.

Форми боротьби: скарги, страйки, мітинги…

Вимоги:соціально-економічні покращення, боротьба за виборче право.

Результати:підвищення зарплати, скорочення робочого дня до 10-11 годин на добу, поліпшення умов праці.

Селянський рух

Причини: безземелля та малоземелля селянства; залучення селян до будівництва шляхів…

Форми боротьби: позови до суду на поміщиків, які забороняли користуватися сервітутами; захоплення угідь; потрави поміщицьких посівів; збройні повстання (1885 – 1886); мітинги-віче.

У 90-х рр. ХІХ ст. відбувається політизація селянства; висувається вимога щодо національних і політичних (право вибору) прав українців.

Вимоги: загальне виборче право; скасування деяких податків; розширення мережі українських шкіл; припинення полонізації…

Результати: посилення політичної активності селянства, зростання його національної самосвідомості.

Галичину з другої половини ХІХ ст. ототожнювали з П’ємонтом – італійським королівством, навколо якого відбулося об’єднання Італії в середини ХІХ ст. 

ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ НА БУКОВИНІ ТА В ЗАКАРПАТТІ 

На Буковині початок національного руху припадає на 60-ті рр. ХІХ ст.

- Перші національні організації були москвофільські («Руська бесіда», 1869 р.)

- Національний рух формувався під впливом Галичини.

- Утворилася «буковинська трійця» (Ю.Федькович, С.Воробкевич, Г.Воробкевич)

- У 1875 р. – відкриття Чернівецького університету.

- У 1885 р. – видання української газети «Буковина» (редактор Ю.Федькович)

На Закарпатті розвиток українського руху відбувався надзвичайно повільно через економічну відсталість та національні утиски з боку уряду Угорщини.

- Політика мадяризації (нав’язування угорської культури).

- Скорочення українських початкових шкіл.

- Панування москвофільства.

- Діяльність «Товариства Св. Василя» в культурно-просвітницькій сфері була обмежена через жалюгідний матеріальний стан.

Тест 27. Західноукраїнські землі в другій половині ХІХ ст.Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. 

1. Укажіть прізвища діячів національного відродження на західноукраїнських землях другої  половини ХІХ ст.
1. Д. Яворницький
2. І. Франко 
3. М. Шашкевич 
4. М. Кропивницький 
5. Ю. Бачинський 
6. Ю. Федькович  
А) 1, 2, 6 
Б) 2, 5, 6 
В) 3, 4, 6 
Г) 1, 3, 5  

2. Представників мовно-літературної та суспільно-політичної течії другої половини ХІХ ст.  на Галичині, Буковині та Закарпатті, які виступали за національно-культурну та державно-політичну єдність із російським народом і російською державою, називали
А) москвофіли
Б) хлопомани
В) народовці
Г) радикали

3. Представників  суспільно-політичної  течії,  що  виникла  в 1860-ті  роки  в  Галичині,  які  спрямовували свою діяльність на підвищення культурно-освітнього рівня та національної  свідомості українців, називали
А) москвофіли
Б) хлопомани
В) народовці
Г) радикали 

4. Ю. Бачинський у своїй книзі «Ukraina irredenta» вперше висловив
А) ідею перетворення Австро-Угорщини на федерацію чотирьох країн – Австрії, Угорщини,  Польщі та України
Б) переконаність у необхідності об’єднання східних і західних українців у власній  незалежній державі
В) пропозицію надання автономії Східній Галичині в межах федеративного Австро-Угорського Союзу
Г) ідею об’єднання Східної Галичини та Північної Буковини в окремий автономний  коронний край 

5. Позначте суспільно-політичну течію, що виникла у 1860-х роках у Галичині на противагу москвофільству, лідерами якої були В.Барвінський, Ю.Романчук, А.Вахнянин:
А) народники
Б) радикали
В) народовці
Г) соціалісти 

6. Для представників якої суспільно-політичної течії другої половини ХІХ ст. були характерні такі погляди?
1. «Ми не можемо більше китайським муром відділяти себе від наших братів, відкидаючи мовні,літературні, релігійні та етнічні зв’язки, що єднають нас з усім російським світом…»
2. «Немає ніякого окремого українського народу, є єдина й неподільна російськанародність від Карпат і до Камчатки, і є єдина російська мова…»
3. «Якщо нам судилося потонути, то краще зробити це в російському морі, ніж упольському болоті…»
А) москвофілів
Б) хлопоманів
В) народовців
Г) радикалів 

7. «Нова ера» – це
А) компроміс між австрійським урядом і поляками Галичини початку ХХ ст.., що передбачав придушення поляками антиурядової пропаганди українців в обмін на створення Галицького сейму, де провідні позиції мали обіймати поляки
Б) угода між народовцями Галичини та Київською громадою середини ХІХ ст.., суть якої полягала у визнанні громадівцями Галичини «українським П’ємонтом» у відповідь на визнання народовцями існування єдиного українського народу
В) україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст.. у Галичини, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських правлячих кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів
Г) політика австрійського уряду початку ХХ ст.. у Галичині, спрямована на надання українському селянству певних громадянських прав, залучення його представників до парламентської діяльності 

8. Масова трудова міграція українців напр. ХІХ – на поч. ХХ ст. була зумовлена
А) стрімкою монополізацією основних галузей промисловості
Б) розгортанням широкого будівництва залізниць і портів
В) залученням на українські землі іноземних колоністів
Г) аграрним перенаселенням українських земель 

9. Товариство «Просвіта» у Львові засновано:
А) 1868 р.
Б) 1892 р.
В) 1895 р.
Г) 1873 р.

10. В якому році була утворена перша українська політична партія в Галичині:
А) 1889 р.
Б) 1890 р.
В) 1899 р.
Г) 1900 р. 

11. Хто з українських діячів очолив засновану у 1894 р. кафедру української історії у Львівському університеті:
А) О. Лазаревський
Б) М. Драгоманов
В) В. Антонович
Г) М. Грушевський 

12. Вкажіть, до якої нової форми боротьби вдались селяни Західної України у другій половині ХІХ ст.:
А) збройні виступи
Б) мітинги-віче
В) втечі
Г) письмові скарги 

13. Назвіть країну, до якої виїхало найбільше українців-емігрантів із Західної України у другій половині ХІХ ст.:
А) Канада
Б) Аргентина
В) США
Г) Бразилія 

14. Назвіть найбільш розвинуту й технічно оснащену галузь промисловості Західної України у другій половині ХІХ ст.:
А) соледобувна
Б) видобування озокериту
В) металургія
Г) лісопильна 

15. Позначте назву міста в Західній Україні, про яке І. Франко написав повість і яке було центром нафтодобувної промисловості:
А) Броди
Б) Станіслав
В) Борислав
Г) Львів 

16. Позначте рік заснування Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові:
А) 1871 р.
Б) 1873 р.
В) 1874 р.
Г) 1875 р.

17. Назвіть першу українську політичну партію Західної України:
А) УНДП
Б) РУРП
В) РУП
Г) УСДП 

Завдання на встановлення правильної послідовності. До кожного завдання подано перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати у правильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4. 

18. Розташуйте події в хронологічній послідовності:
А) Відкриття Чернівецького університету
Б) Заснування народної ради
В) Написання Ю.Бачинським праці «Україна уярмлена»
Г) Заснування культурно-освітнього товариства «Просвіта» 

Завдання з вибором трьох правильних відповідей із шести запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю множинного вибору). До кожного завдання пропонується шість варіантів відповіді, серед яких лише три правильні. 

19. Визначте особливості промислового розвитку Західної України в другій половині ХІХ ст.:
1. уповільнені темпи розвитку
2. перевага дрібних підприємств
3. динамічний розвиток
4. негативний вплив на розвиток промисловості конкуренції з фабрично-заводською продукцією сусідньої Росії
5. високий рівень концентрації виробництва
6. перевага сировинних галузей 

20. Зазначте напрямки діяльності товариства «просвіта» у другій половині ХІХ ст. на Західноукраїнських землях:
1. створення бібліотек та хат-читалень
2. видання популярної літератури для народу українською мовою
3. пропаганда своїх ідей шляхом «ходіння в народ»
4. організація кооперативів
5. створення мережі таємних антиурядових гуртків
6. поширення антиурядових листівок