Культура України у першій половині ХІХ ст

Історія України. Тема 24. Культура України у першій половині ХІХ ст.

Загальна характеристика української культури першої половини ХIХст.:

У першій половині ХІХ ст. починається процес формування сучасної української нації. Становлення української нації відбувалось у складних умовах занепаду кріпацтва і поширення товарно-грошових відносин, посилення соціальних і національних суперечностей у Російській імперії, виснажливих війн та наростання визвольних рухів тощо. Аналогічна ситуація склалася й у Західній Україні, яка входила до складу Австрійської імперії, не маючи власного самоврядування.

У першій половині XIX ст. дістають помітного розвитку українська музика, живопис, архітектура, театр. У 30-40-х рр. в українській літературі з’являється такий напрям, як романтизм. Творчість Т. Г. Шевченка відкриває новий етап у розвитку літератури та національної свідомості. В архітектурі поширюється класицизм.

 НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА

Освіта	1805 р. – відкриття першого в Наддніпрянській Україні Харківського університету імені вченого-хіміка В.Каразіна 1820 р. – відкриття князем О.Безбородько в Ніжині гімназії вищих наук, що прирівнювалася до університету.  1834 р. – відкриття Київського університету ім. князя Володимира (сучасний університет імені Т.Шевченка).  1817 р. – закриття Києво-Могилянської академії.  1857 р. – створення П. Кулішем української граматики.
Наука і техніка	Відомі українські науковці:  Історики: М. Костомаров, М. Максимович (перший ректор Київського університету ім. князя Володимира), В. Антонович, П. Куліш.  1846p. – перше видання «Історії Русів».  Математики: Т. Осиповський, М. Остроградський.  Хіміки: В. Каразін
Література	Відомі українські письменники, поети та мовознавці першої половини ХІХ ст.: М. Цертелєв («Досвід збирання старовинних малоросійських пісень»), М. Максимович («Малоросійські пісні», «Українські народні пісні»), П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка (байкар, «Малоросійські приказки»), П. Куліш («Чорна рада»), Т. Шевченко, І. Котляревський.  1840  p. – перше видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка
Театр і музика	Театральні діячі: І. Котляревський – директор Полтавського театру, Г. Квітка-Основ’яненко – директор Харківського театру.  С. Гулак-Артемовський поставив першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм»  1814 p. – створення першої професійної театральної трупи.
Архітектура і образотворче мистецтво	В архітектурі і живописі з кінця ХVIII ст. утверджується класицизм. Класицизм – мистецький та архітектурний стиль, в основу якого покладені традиції античності як норма та зразок досконалості. В архітектурі класицизму масово представленіколони.  1809 р. –  побудований оперний театр в Одесі (архітектор Тома де Томон)  Наприкінці ХVIII ст. з’являються архітектурні ансамблі: парк «Олександрія» в Білій Церкві та Софіївський парк в Умані. Художники: В. Тропінін, Т. Шевченко, І.Сошенко, В.Боровиковський

 ЗАХІДНА УКРАЇНА

Освіта	1816   р. – заснування І. Могільницькимосвітнього товариства у Перемишлі  І.Могільницький підготував першу граматику української мови в Галичині.  У 1784 р. засновано Львівський університет, при якому відкрито Руський інститут з українською мовою навчання, що діяв до 1809 р.
Наука	1848 р. – відкриття кафедри української мови у Львівському університеті.  1848 р. - перший з’їзд українських діячів науки та культури – «Собор руських вчених».
Література	1830-ті рр.. – «Руська Трійця» (М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький)  1837 р.— видання в Будапешті «Руською трійцею» альманаху «Русалка Дністровая».
Театр і музика	1815 – 1870 рр. – життя композитора М. Вербицького, автора музики українського гімну «Ще не вмерла Україна» (1861-1862 рр.)  Перша постановка української п’єси О. Духновича на Закарпатті
Архітектура і образотворче мистецтво	Побудований Старий театр у Львові (нині імені М. Заньковецької) – архітектори: І. Зальцман, Л.Піхль.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний.

1.У яких містах розташовані пам’ятники садово-паркового мистецтва «Софіївка» та «Олександрія»?
А) Київ, Ялта
Б) Ялта, Умань
В) Умань, Біла Церква
Г) Біла Церква, Кам’янець-Подільський 

2.Відкриття Харківського університету пов’язано з ім’ям
А) М. Остроградського
Б) М. Максимовича
В) В. Антоновича
Г) В. Каразіна 

3.Першим ректором Київського університету був
А) М. Остроградський
Б) М. Максимович
В) В. Антонович
Г) В. Каразін

Завдання на встановлення відповідності. До кожного завдання подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити логічні пари). 

4.Установіть відповідність між прізвищами діячів і фактами їхньої біографії.
1. М. Костомаров
2. М. Максимович
3. С. Гулак-Артемовський
4. В. Каразін
А) Ініціатор відкриття Харківського університету (1805 р.), створення Філотехнічного товариства (1811 р.), за критику існуючого ладу був  ув’язнений у Шліссельбурзькій фортеці (1820 р.)
Б) Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства, журналу «Основа», доктор історії Київського університету (з 1864 р.), член-кореспондент Російської академії наук (з 1876 р.)
В) Працював викладачем Московського університету, директором  ботанічного саду, перший ректор Київського університету Св. Володимира (1834 – 1835 рр.)
Г) Організатор і голова Київської громади, головний редактор  Тимчасової комісії з розгляду давніх актів (1864 – 1880 рр.), професор  Київського університету (з 1878 р.).
Д) Композитор, співак, драматург, соліст Флорентійської опери,  Російської імператорської опери, автор опери «Запорожець за  Дунаєм» 

Завдання на встановлення правильної послідовності. До кожного завдання подано перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати у правильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4. 

5.Установіть хронологічну послідовність подій.
А) Перше видання «Історії русів»
Б) Відкриття Харківського університету
В) Перше видання трьох частин «Енеїди» І. Котляревського в  Петербурзі
Г) Перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка в Петербурзі