" М.Сервантес: “Історія - скарбниця наших діянь, свідок минулого, приклад і повчання для сьогодення, застереження для майбутнього”

Соціально-політичне життя Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст

 Т.26. Соціально-політичне життя Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст.

НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ЦАРИЗМУ ЩОДО УКРАЇНИ
1. Офіційна російська влада заперечувала існування окремого українського народу, української культури, мови тощо.
2. 1863 р. – видання таємного Валуєвського циркуляра (автор – міністр внутрішніх справ П. Валуєв), у якому заявлено, що української (малоруської) мови не було, не має і не може бути; призупинено видання шкільних і релігійних видань українською мовою.
3. 1876 р. – видання Емського указу російським імператором Олександром ІІ, який заборонив друкувати книги українською; ставити українські театральні вистави; викладати українською; перекладати українською; ввозити українську літературу
РОСІЙСЬКИЙ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ В УКРАЇНІ

50-60-ті рр. ХІХ ст. – діяльність радикальних організацій (М.Чернишевський), метою яких було створення справедливого суспільства на базі селянських громад.

Організації радикалів: «Земля і воля» (1861р.)
70-80-ті рр. ХІХ ст. – діяльність народників («чайковці», «Земля і воля»), метою яких було розбудова на основі селянських общин соціалістичного суспільства (справедливого суспільства рівних людей).
Ідеї народників: селянство готове для повалення царизму і побудови соціалізму; соціально-економічні та національні проблеми будуть вирішені шляхом революції.
Народники поширювали свої ідеї «ходіння в народ».
Народницькі організації в Україні: «Чайковці» (1872 р., діяли в Києві та Одесі),«Київська комуна» (1873 р., Київ), «Південні бунтарі» (1875 р., Одеса).
1877 р.  «Чигиринська змова» – спроба народників підняти селянське повстання під Чигирином, але невдало.
Із 1878 р. народники переходять до тактики терору.
У 1879 р. «Земля і воля» розділилася на «Чорний переділ» (продовжувала займатися агітацією) та «Народну волю» (зосередилася на терорі).
У 1881 р. народники вбили імператора Олександра ІІ.
На початку 80-х рр. ХІХ ст. народницькі організації були розгромлені російською владою.

ПОЛЬСЬКИЙ ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ В УКРАЇНІ
У 1863-1864 рр. відбулося польське повстання проти Російського панування в Польщі. Масової підтримки в Україні повстання не отримало.



УКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКИЙ ТА
ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ
Рух хлопоманів

Хлопомани – частина українських і польських (з українським корінням) студентів Київського університету, які вирішили присвятити себе дослідженню української культури. Очолив гурток хлопоманів В.Антонович. Хлопомани ходили по селах і збирали український фольклор. Поляки зневажливо називали їх хлопами (неосвіченими простолюдинами), звідси і походить назва – хлопомани.
У 50-60-ті рр. ХІХ ст. починається становлення громадівського руху.
Громади – напівлегальні непартійні об’єднання української інтелігенції, що займалися культурно-просвітницькою діяльністю.
Перша громада заснована в Петербурзі в 1859 р. Учасники: В. Білозерський, М. Костомаров, Т. Шевченко. Видавали в Петербурзі перший український журнал наддніпрянських українців «Основа» (1861 – 1862 рр.).
Громадівський рух поширюється в Україні (Київ, Полтава, Одеса, Харків, Чернігів…). Найбільшою була Київська громада, яку очолив В.Антонович.
Громади на деякий час припинили свою діяльність після видання Валуєвського циркуляру у 1863 р.
70-ті рр. ХІХ ст. – відновлення громадівського руху. За ініціативи В.Антоновичавідновлює свою діяльність Київська громада, яка отримала назву Стара громада.
Культурно-просвітницька діяльність Старої Київської громади:
У 1873 р. – заснування Історичного товариства Нестора-літописця.
У 1873 р. – заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства на чолі з Г.Галаганом. До складу відділа також входив автор слів українського гімну П.Чубинський.
У 1873-1875 рр. – видання газети «Київський телеграф».
Емський указ 1876 р. Олександра ІІ заборонив громади і закрив Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Громади переходять на нелегальну основу.
У 70-80-х рр. ХІХ ст. активізує свою діяльність українська молодь, яка виховувалась у громадах. Молоді громади відходять від культурно-просвітницької діяльності й ставлять собі за мету політичну боротьбу за соціалістичні ідеї та ідеї незалежності чи автономії України.
Видатні члени Київської громади: М.Драгоманов, Ф.Вовк, О.Потебня.
М.Драгоманов – український учений та громадсько-політичний діяч ХІХ ст., один з організаторів «Старої громади» в Києві. Пізніше бере участь і в молодих громадах. Емігрував до Женеви (Швейцарія), де видавав журнал «Громада». Відстоював соціалістичні ідеї. Майбутнє України вбачав у якості автономії в межах демократичної Російської федерації.
У 1892 – 1893 рр. – діяльність таємної організації «Братство тарасівців» (І.Липа, М.Міхновський, В.Шемет), яка ставила за мету здобуття державної незалежності України. «Братство тарасівців» виникло під час відзначення дна народження Т.Шевченка, на могилі великого Кобзаря.
У 1896 р. у Києві було утворене таємне товариство «Молода Україна», члени якого згодом утворили одну з перших українських соціал-демократичних груп.
У 1897 р. з ініціативи В. Антоновича була утворена «Всеукраїнська загальна організація».



Тести.Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний.
1. 1863 р. і 1876 р. в історії України пов’язані з 
А) упровадженням земств та єдиної системи початкової освіти 
Б) заснуванням товариства «Просвіта» та Літературного товариства ім. Т. Шевченка
В) забороною друкування та завезення з-за кордону книг українською мовою
Г) утворенням перших гуртків хлопоманів і народників
2.Ким запроваджено викладені нижче заборони?
«Не  допускати  ввозу  в  межі  імперії…  яких  би то  не  було  книг  і  брошур,  що  видаються  за  кордоном  на малоросійському наріччі. Друкування і видавання  в Імперії оригінальних  творів  і  перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком історичних документів…»
А) імператрицею Катериною ІІ
Б) імператором Олександром ІІ
В) імператрицею Марією-Терезією
Г) імператором Миколою І
3.Поява Емського указу (1876 р.) імператора Олександра ІІ пов’язана з
А) активізацією діяльності об’єднань української інтелігенції – громад
Б) участю українців у польському національно-визвольному повстанні
В) викриттям владою учасників Кирило-Мефодіївського братства
Г) виданням українського альманаху «Русалка Дністровая»
4.Емський указ (1876 р.) імператора Олександра ІІ спричинив 
А) закриття недільних шкіл і журналу «Основа»
Б) ліквідацію університетів на Наддніпрянській Україні
В) розпуск Загальної української безпартійної організації
Г) закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства
5.Об’єднання української інтелігенції – громади – відновили свою діяльність у
А
) 1860-х рр. 
Б) 1870-х рр. 
В) 1880-х рр. 
Г) 1890-х рр.  
6.Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?
«Вважаючи  себе  соціалістом,  заперечував  теорію  К.  Маркса  про  пролетарську  революцію  і  диктатуру  пролетаріату  як  помилкову  і  шкідливу  для  українства.  Саме  під  його  впливом  в  Україні ширилися ідеї соціалізму, автономії України, перебудови Росії на федеративну державу». 
А) М. Костомарова 
Б) М. Максимовича 
В) М. Міхновського 
Г) М. Драгоманова 
7.З’ясуйте,  представники якої опозиційної течії на українських землях Російської імперії застосовували практику «ходіння в народ».
А) соціал-демократи
Б) народники
В) хлопомани
Г) радикали
8.Назвіть перший україномовний журнал у Російській державі:
А) «Київська старовина»
Б) «Русалка Дністрова»
В) «Основа»
Г) «Хлібороб»
9.Коли виникла організація «Братство тарасівців»:
А) 1905 р.
Б) 1891 р.
В) 1897 р.
Г) 1890 р.
10.Укажіть прізвища активних учасників громадівського руху 1870 – 1890-х років? 
1. Т. Шевченко 
2. В. Антонович 
3. Ю. Бачинський 
4. М. Драгоманов 
5. І. Франко 
6. Ф. Вовк 
7. О. Потебня   
А) 1, 2, 4, 5 
Б) 2, 3, 4, 7 
В) 1, 3, 5, 6 
Г) 2, 4, 6, 7 
Завдання на встановлення відповідності. До кожного завдання подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити логічні пари).
11. Установіть відповідність між прізвищами діячів і фактами їхньої біографії.
1. М. Костомаров 
2. В. Антонович 
3. М. Драгоманов 
4. М. Максимович 
А) Активний учасник Київської громади, емігрував до Швейцарії (1875 р.),  де заснував Вільну українську друкарню, видавав український журнал  «Громада»
Б) Ініціатор відкриття Харківського університету (1805 р.), створення  Філотехнічного товариства (1811 р.), за критику існуючого ладу був  ув’язнений у Шліссельбурзькій фортеці (1820 р.)
В) Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства, журналу  «Основа», доктор історії Київського університету (з 1864 р.), член-кореспондент Російської академії наук (з 1876 р.)
Г) Працював викладачем Московського університету, директором  ботанічного саду, перший ректор Київського університету Св.  Володимира (1834 – 1835 рр.)
Д) Організатор і голова Київської громади, головний редактор  Тимчасової комісії з розгляду давніх актів (1864 – 1880 рр.), професор  Київського університету (з 1878 р.)
Завдання на встановлення правильної послідовності. До кожного завдання подано перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати у правильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4.
12. Установіть хронологічну послідовність подій, відображених у цитованих документах. 
А) «Кирило-мефодіївські братчики, повернені з заслання, зібралися в  Петербурзі. Жваву діяльність виявив Куліш, який із Білозерським  розпочинає видавати український місячник «Основа». 
Б) «Після звільнення від нас графа Розумовського… для належного  управління в Малій Росії створити Малоросійську колегію, у  якій бути головним… графу Рум’янцеву». 
В) «Тут же склався гурток із чотирьох душ… Поїхали Дніпром на  могилу Тараса Шевченка… Молодь дала на могилі Тараса клятву  не зраджувати Україні та все життя оддати їй…» 
Г) «…Засноване політичне товариство «Головна Рада» мало  обстоювати перед центральним правительством… національні  потреби українців; його органом стала газета «Зоря Галицька»
13. Розташуйте події в хронологічній послідовності:
А) прийняття Валуєвського циркуляру
Б) шкільна реформа в Російській імперії
В) діяльність таємної студентської організації Братство тарасівців
Г) «Чигиринська змова»
14. Розташуйте події в хронологічній послідовності:
А) видання журналу «Основа»
Б) вбивство Олександра ІІ
В) земська реформа в Російській імперії
Г) початок діяльності гуртка «Південні бунтарі»
Завдання з вибором трьох правильних відповідей із шести запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю множинного вибору). До кожного завдання пропонується шість варіантів відповіді, серед яких лише три правильні.

15. Зазначте напрями діяльності громадівців у 60-х роках ХІХ ст.:
1. організація недільних шкіл для населення
2. підготовка та видання українських підручників та посібників
3. підготовка та видання фундаментальних наукових досліджень з історії та етнографії України
4. створення мережі таємних антиурядових гуртків
5. поширення антиурядових листівок
6. організація публічних лекцій
16. Зазначте напрями діяльності народників у Наддніпрянщині:
1. організація недільних шкіл
2. «ходіння в народ» – пряма пропаганда революційної ідеології серед селянства
3. публікація, ввіз із-за кордону і розповсюдження забороненої революційної літератури
4. розбудова широкої мережі культурно-просвітницьких товариств «Просвіт»
5. терористичні акти проти вищих імперських посадовців
6. організація страйків на підприємствах


Комментариев нет:

Отправить комментарий