Берестейська унія

Тема 11. Становище православної церкви в Україні в ХVI – XVII ст. Берестейська унія

Попередня необхідна інформація про становище християнської церкви

Християнство – світова релігія, яка основується на вірі в єдиного Бога, який втілюється в образі Ісуса Христа заради спасіння людства.

Християнство виникає в І ст. н. е. на території Палестини (сучасний Ізраїль), яка на той час перебувала під владою Римської імперії. На початку ІV ст. християнство стає офіційною релігією імперії. Наприкінці IV ст. Римська імперія поділилася на Західну, із центром у м. Рим, та Східну (Візантію), із центром у м. Константинополь. З того часу формуються два центри християнської церкви.

	Західне християнство	Східне християнство
Центр	м. Рим	м. Константинополь
Назва	Католицизм(вселенська церква)	Православ’я (правильна церква)
Схизма	У 1054 р. офіційно відбулася схизма – церковний розкол, коли керівники православної та католицької церкви наложили один на одного анафему (церковне прокляття).
Церковна ієрархія	Папа римський Кардинали Єпископи (архієпископи) Священики Папа римський, кардинали та єпископи – вище духовенство. Прості священики – нижче духовенство. Прості священики – біле духовенство. Ченці – чорне духовенство. Ченці проживали в монастирях. Настоятелів монастирів булиабати. Щоб потрапити у вище духовенство потрібно було спочатку стати ченцем. Духовенству заборонялося одружуватися та заводити родини.	Патріарх Митрополити Єпископи (архієпископи) Священики Православна церква має декілька рівноправних незалежних патріархів, серед яких «найпершим» (вселенським) вважається Константинопольський патріарх Патріарх, митрополити та єпископи – вище духовенство. Прості священики – нижче духовенство. Прості священики – біле духовенство. Ченці – чорне духовенство. Ченці проживали в монастирях. Настоятелів монастирів були ігумени. Щоб потрапити у вище духовенство потрібно було спочатку стати ченцем. Білому духовенству дозволялося одружуватися та заводити родини; чорному – ні.
Реформація	У ХVI ст. у межах католицької церкви починається реформація – рух за перебудову католицької церкви. Виникає третій напрямок християнства –протестантизм, який не має свого єдиного центра, а представлений різноманітними течіями та сектами (лютеранство, кальвінізм, англіканство та ін.) Протестанти вимагали перекладати Біблію на рідну, зрозумілу для народу мову; відстоювали думку, що між людиною та Богом не потрібен такий посередник, як церква; виступали за контроль над священнослужителями прихожанами. Для боротьби проти протестантів у межах католицької церкви виникаєконтрреформація – комплекс заходів спрямованих на боротьбу проти реформації. Під час контрреформації у 1534 р. був заснований Ігнатієм Лойолой Орден Єзуїтів, який мав великий вплив у Європі й активно боровся проти протестантизму та православ’я за розширення влади католицької церкви.

Русичі (українці) були охрещені за православним обрядом. Центром церковного українського життя з X ст. був Київ, як колиска християнства у Східній Європі. З Києва християнство ширилося на всі сусідні землі та на північ, де пізніше постало Московське князівство. Глава Київської Митрополії носив титул «Митрополит Київський і всієї Русі». Після руйнування Києва спочатку Володимиро-Суздальським князем Андрієм Боголюбським (у 1169 р.) та монголами (у 1240 р.), центр церковно-релігійного життя Русі поступово переноситься до Москви.

У 1458 р. відбувається відокремлення Київської митрополії від Московської. Після завоювання турками-мусульманами Візантії (у 1453 р.) і перетворення м. Константинополь на м. Стамбул, Московська митрополія перетворюється на Московський патріархат. Московське князівство було єдиною незалежною православною країною. Проте Київська митрополія залишалась складовою частиною Константинопольського патріархату.

ЦЕРКОВНО-РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ В XVI – XVIIст.

Складнощі релігійного життя в Україні полягали в тому, що українці були православними, а поляки та литовці – католиками. Оскільки поляки панували на українських землях, вони намагалися нав’язати католицизм українцям, які чинили цьому опір.

Із приходом польської шляхти відбуваються значні національні й релігійні зміни. Частина українських дворян денаціоналізується й у результаті політики католицького духовенства переходить у католицтво.

Для захисту православ’я утворюються братства.

Братства– національно-релігійні громадські організації православних міщан, створені з метою захисту національно-релігійних прав українців, протистояння покатоличенню та полонізації.

Братства засновували православні школи та друкарні. Братства отримували ставропігії.

Ставропігія – автономна православна церковна одиниця, яка підпорядковується не місцевим церковним ієрархам (єпископам), а безпосередньо патріархові й користується спеціальними правами догляду за духовенством.

Найвідоміші братства:

1.      Львівське Успенське ставропігійне братство (1586 р.)

2.      Київське Богоявленське братство (1615 р.)

3.      Луцьке Хресто-Воздвиженське братство (1617 р.)

Братства отримували матеріальну та військову допомогу від козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний разом з усім козацьким військом у 1620 р. увійшов до Київського братства.

 БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ
1596 р.

У 1596 р.відбуласяБерестейська унія.

Берестейська (Брестська) унія – це об’єднання католицької та української православної церкви в єдину – греко-католицьку (уніатську).

Причини унії:

1.      Бажання Католицької церкви розширити свою владу на українські землі.

2.      Бажання православного духовенства отримати однакові права з католицьким.

3.      Припинити ворожнечу між православними та католиками, об’єднати суспільство.

 Зміст унії:

1.      Утворювалася Українська греко-католицька церква, яка підпорядковувалася голові католицької церкви папі римському, але зберігала церковний обряд і церковнослов’янську мову богослужіння.

2.      Греко-католицькі священики та греко-католицька шляхта прирівнювались у правах до католицьких. Вищі ієрархи греко-католицької церкви отримували місця в сенаті Речі Посполитої.

3.      Православна церква в Україні оголошувалася поза законом.

Прихильниками унії були Іпатій Потій, К. Терлецький, М. Рогоза, П. Скарга. Противниками унії були Г. Балабан, М. Копистенський, В.-К. Острозький.

Унію прийняли 6 із 8 єпархій Київської метрополії. Першим греко-католицьким митрополитом став МихайлоРогоза (1596 – 1599), а по його смерті – Іпатій Потій (1599 – 1613), далі – Йосип Рутський (1613 – 1637).

Наслідки унії:

1.      Не відбулося фактичного зрівняння в правах католиків та греко-католиків.

2.      Переважна частина українців (особливо селяни та козаки) не визнали унію й почали рух за відновлення православ’я. Тобто унія призвела до розколу українського суспільства.

 ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

У 1620 р. ієрусалимський патріарх Феофан висвятив на православного митрополита Іова Борецького. Ця подія вважається відновленням православної церковної ієрархії в Україні, але православна церква перебувала поза законами Речі Посполитої.

Наступний православний український митрополит молдавського роду Петро Могиладомігся у 1632 р. офіційного визнання православ’я польським королем. Польський сейм під тиском козацьких повстань, а також потребуючи козацької сили для походу на Москву, видав у 1633 р. «Статті для заспокоєння руського народу», у яких зазначалося про відновлення православ’я.

Проте греко-католицька церква не зникла, вона понині має своїх прихильників на західній Україні.

 РЕФОРМАЦІЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

Реформація – рух за перебудову католицької церкви, що розпочався в Німеччині в ХVI ст.

У ХVІ ст. реформаційні ідеї проникають в Україну. В основному вони були представлені кальвінізмом, цвінгліанством та соцініанством. Проте реформаційні протестантські вчення не набули значного поширення ні в Речі Посполитій, ні в Україні.

Під впливом реформаційних ідей було створено Пересопницьке Євангеліє (1556-1561) – перший переклад Євангелія на українську мову. На Пересопницькому Євангеліє сучасні українські президенти складають присягу. Також реформаційні ідеї сприяли контролю братств за православним духовенством.

У межах контрреформації – боротьби католицької церкви з реформаційними рухами, – католицький Орден Єзуїтів активно засновує на території України єзуїтські колегії, які надавали ґрунтовну католицьку освіту, що негативно впливало на становище православної церкви в Україні.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. 

1.Яка подія церковного життя пов’язана з ім’ям Петра Могили?
А) визнання королівською владою вищої православної церковної ієрархії;
Б) утворення на українських землях греко-католицької церкви;
В) відновлення вищої православної церковної ієрархії;
Г) заснування Київської братської та Лаврської шкіл

2.Берестейська унія, яка дала початок греко-католицькій церкві, булаукладена:
А) в 1569 р.
Б) в 1586 р.
В) в 1591 р.
Г) в 1596 р.

3.Укажіть ім’я київського митрополита, одного з організаторів Берестейської церковної унії 1596 р.
А) К. Терлецький
Б) П. Скарга
В) М. Рогоза
Г) І. Борецький

4.Культурно-релігійні об’єднання руських міщан, створені з метою захисту православ’я, – це:
А) магістрат
Б) цехи
В) братства
Г) конфедерації

5.Братства в історії України – це
А)корпоративні об’єднання ремісників споріднених спеціальностей у містах, що користувалися магдебурзьким правом у XV–XVI ст.
Б)доброчинні товариства української шляхти, які опікувалися будівництвом православних храмів власним коштом у XVI ст.
В)об’єднання реєстрового козацтва та духовенства, які здійснювали контроль за діяльністю вищих православних церковних ієрархів у XV–XVI ст.
Г)релігійно-громадські організації міщан при православних церквах на українських землях наприкінці XVI–XVII ст.

6.Укажіть прізвище діяча, з яким пов’язане відновлення в XVII ст. вищої православної церковної ієрархії в Речі Посполитій:
А) М. Смотрицький
Б) П. Могила
В) Й. Борецький
Г) Ф. Прокопович

7.Прочитайте уривок з тексту Привілею малярському цеху у Львові та виконайте завдання.
«Постановляємо, що всі товариства художні [Львова], коли вони не створені згідно з приписами і в послухові католицькій церкві, треба розпустити. Бо хто ж не бачить, що товариства схизматиків порушують цеховий лад і підривають послух римському костьолу…»
Зміст Привілею є свідченням
А) прагнення католицької церкви вкладати кошти у виробництво
Б) дискримінації ремісників, що сповідували православ’я
В) встановлення державного контролю над цехами
Г) ліквідації цехової організації в місті

 8.Пересопницьке Євангеліє є пам’яткою української культури
А) XIV ст.
Б) XV ст.
В) XVI ст.
Г) XVII ст.

9.Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?
«Не будучи українцем за походженням, усе своє життя присвятив служінню Україні, ставши для прийдешніх поколінь одним із символів української національної ідентичності. Посівши митрополичу кафедру забороненої православної церкви, домігся від королівської влади її легалізації. Заповідав не ставити йому після смерті ніяких пам’ятників, хоча сам, ще при житті, створив собі пам’ятник – Київську Академію».
А) П. Могилу
Б) І. Борецького
В) І. Вишенського
Г) Ф. Прокоповича

Завдання на встановлення відповідності. До кожного завдання подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити логічні пари).

10.Установіть відповідність
1. братство
2. полеміст
3. ставропігія
4. єзуїт
А) член католицького чернечого ордену, який у XVII ст. вів активну місіонерську та освітню діяльність, спрямовану на поширення католицтва
Б) особливе церковне утворення, яке підпорядковувалося безпосередньо патріархові, а не місцевим церковним ієрархам
В) представник найбільш поширеного на українських землях напряму протестантизму
Г) автор релігійної літератури, спрямованої на диспут із представниками інших церков або протилежних поглядів, відстоювання власної точки зору
Д) релігійне об’єднання міщан, спрямоване на захист і поширення православ’я

11. Установіть відповідність між іменами діячів та стислою характеристикою їх діяльності.
1. І. Потій
2. П. Скарга
3. П. Могила
4. І. Борецький
А) письменник-полеміст, значну частину свого життя провів у монастирі на Афоні
Б) видатний діяч греко-католицької церкви, палкий прихильник церковної унії, другий греко-католицький митрополит Києва
В) чернець єзуїтського ордену, талановитий полеміст, активний прибічник церковної унії
Г) перший митрополит Київський після відновлення православної церкви в Україні
Д) митрополит Київський, представник молдовського шляхетського роду, відомий своєю культурною та просвітницькою діяльністю

Завдання на встановлення правильної послідовності. До кожного завдання подано перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати у правильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4.

12. Установіть послідовність подій
А) висвячення І. Потія митрополитом Київським
Б) висвячення П. Могили митрополитом Київським
В) висвячення І. Борецького православним митрополитом Київським
Г) укладення Берестейської унії

13. Установіть послідовність подій
А) укладення Берестейської унії
Б) обрання митрополита І. Борецького
В) обрання митрополита П. Могили
Г) утворення Львівського братства