Роздробленість

Історія України. Тема 5. Київська Русь за часів роздробленості

ПОСТУПОВЕ ОСЛАБЛЕННЯ РУСІ
ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВИЧІВ
(1054 –1113 рр.)

Ярославичі– сини та онуки Ярослава Мудрого

Після смерті Ярослава три його старші сини Ізяслав, Святослав і Всеволод разом управляли державою, боролися проти половців та намагалися поширити свою владу на землі своїх братів Ігоря та В’ячеслава.

Тріумвірат – влада трьох.

Ізяслав перебував на Київському престолі тричі: 1054-1068 рр., 1069-1073 рр., 1077 -1078 рр. Святослав посідав Київський трон з 1073 р. по 1076 р. Всеволод правив у Києві з 1078 р. по 1093 р.

У 1072 р. було затверджено «Правду Ярославичів» – писемного зводу законів на Русі.

Боротьба Ярославичів з половцями:

Половці (кипчаки) – тюркські кочові племена, які панували в українських степах з другої половини ХІ ст. до першої половини ХІІІ ст.

У 1061 р. половці здійснюють перший напад на руські землі.

У 1068 р. Ярославичі зазнають поразки від половців на р. Альта. У результаті 1068 р.у Києві відбулося народне повстання, й Ізяслав був змушений бігти в Польщу. Кияни поставили на його місце його брата Всеслава, але наступного року Ізяслав повернувся з польськими військами й зайняв Київ. Проте в 1073 р. був змушений знову бігти від невдоволення киян.

У 1078 р. у битві на Нежатиній ниві (біля Чернігова) Ізяслав загинув у битві з племінником Олегом Святославичем.

У 1078 – 1093 рр. – у Києві правив останній син Ярослава Всеволод. Він об’єднав головні землі Київської держави: Київ, Чернігів, Переяслав, Смоленськ і землі Верхнього Поволжя. Він також боровся з безземельними князями, які за допомогою половців намагалися захопити території Русі.

Наступником Всеволода став Святополк (1093-1113), син Ізяслава. Йому доводилося увесь час вести боротьбу з половцями, які на чолі з ханом Боняком постійно нападали на київські землі. Святополку допомагав переяславський князь Володимир Мономах.

У 1097 р. у м. Любеч відбувся з’їзд князів (Любецький з’їзд), на якому вирішувалися питання спільної боротьби з половцями, припинення чвар між князями. Також був затверджений удільний поділ Київської Русі на окремі князівства. Було зазначено, що «…кожен хай держить отчину свою» (право вотчини). Ініціатором Любецького з’їзду був Володимир Мономах.

Уділ (удільне князівство) – адміністративно-територіальна одиниця, якою управляв князь, залежний від Великого Князя Київського.

Вотчина (отчина) – право приватної власності на землю, яка передавалась по спадковості, від батька до сина.

Згідно із правом вотчини удільні князівства були закріплені за представниками князівського роду Рюриковичів і передавалися по спадковості.

 У 1100 р. відбувся князівський з’їзд у Витичеві, який по суті був продовженням Любецького з’їзду. У 1103 р. відбувся Долобський з’їзд князів, на якому розглядалися питання організації спільних походів проти половців.

У 1103 р. переяславський князь Володимир Мономах та київський князь Святополком розгромили половців. Також у 1107 р., 1109 р. та 1111 р. Володимир Мономах здійснює вдалі походи проти половців.

ТИМЧАСОВЕ ЗМІЦНЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
ПРАВЛІННЯ КНЯЗЯВОЛОДИМИРА МОНОМАХА(1113 – 1125)

ПРАВЛІННЯ КНЯЗЯМСТИСЛАВА ВЕЛИКОГО(1125 – 1132)

Після смерті Святополка у 1113 р. на великокнязівський київський престол був запрошений переяславський князь Володимир Мономах. Прізвище Мономах Володимир отримав від своєї матері, яка була дочкою Візантійського імператора.

Володимир Мономах припинив князівські чвари, підкорив собі більшу частину колишньої Київської держави, повернув втрачений авторитет Русі на міжнародній арені. Вдало воював з половцями. Він мав широкі зв’язки із західноєвропейськими монархами. Мономах вніс нові доповнення в «Руську Правду», а також залишив після себе «Повчання дітям», у якому радив своїм дітям як управляти державою та досягти суспільного благополуччя на основі християнських цінностей. За часи правління Мономаха вперше в Києві був побудований міст через р. Дніпро.

Після смерті Володимира Мономаха у 1125 р. в Києві править його старший синМстислав Великий. Мстислав продовжував політику батька, однак після його смерті у1132 р. Київська держава остаточно розпалася на окремі частини.

 ФЕОДАЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ РУСІ

Феодалізм – це такий суспільно-економічний лад, коли землевласник дає землю за службу іншим.

Феодал – землевласник, який дає залежним селянам землю в обмін на їхню працю.

Феодальна роздробленість – поділ середньовічної держави на окремі самостійні феодальні володіння.

Остаточна феодальна роздробленість Русі починається після смерті Мстислава в 1132 р.

Причини роздробленості:

1. Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення.
2. Зростання великого феодального землеволодіння.
3. Військова та політична самостійність великих феодалів.
4. Відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади.
5. Посилення нападів степових кочівників.
6. Економічна самостійність великих феодалів. Панування натурального господарства.

Натуральне господарство – це таке господарство, в якому виробляється все необхідне для життя і споживається, а торгівля майже не розвивається.

 З ХІІ ст. Київська держава розпалася на кілька окремих, самостійних князівств. На території сучасної України утворюється Київське, Чернігівське, Переяславське, Тмутараканське, Волинське й Галицьке князівства. Починаючи з кінця ХІІ ст. разом з назвою Русь для позначення південних земель Київської держави вживається назва Україна. Уперше назва Україна з’являється в Київському літописі в 1187 р.

 У Київському князівстві з 1139 р. йшла запекла боротьба за київський престол. Часто мінялися князі: за 100 років (з 1146 р. по 1246 р.) 24 князі мінялися 47 разів.Титул Великого київського князя став чисто номінальним. Через усобиці між князями на Русь знову почали нападати половці. Але все-таки Київ залишався центром торгівлі, культури, мистецтва й церковного життя.

З появою на півночі колишньої Київської Русі Володимиро-Суздальського князівства завершився політичний і етнічний поділ двох народів – українського й російського. Тепер їхні шляхи розходяться.

У 1169 р. Володимиро-Суздальський князь Андрій Боголюбський, син Юрія Довгорукого, із військом напав на Київ. Воїни князя знищили більшу частину населення Києва, пограбували й спалили храми, жінок забрали в рабство. У результаті Київ утрачає своє центральне значення посеред міст Русі, а титул Великого князя переходить до м. Владимира (Великий князь Владимирський).

Чернігівське князівство вело важку боротьбу з половцями. Велика битва з половцями, що відбулася в 1185 р. під керівництвом князя Ігоря Новгород – Сіверського, стала сюжетом відомого епосу «Слово о полку Ігоревім». Імовірно, «Слово о полку Ігоревім» було написано в 1187 р.

 Князівства колишньої Русі поступово стали ділитися на ще менші князівства. Князі постійно воювали один з одним і в цю боротьбу часто втручалися половці.

 МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА НА ПІВДЕННО-ЗАХІДНІ ЗЕМЛІ РУСІ

Монголи – тюркські кочові племена Центральної Азії, які були об’єднані в єдину державуЧингізханом у 1206 р. Незабаром монголи підкорили сусідні племена татар. Звідси поширюється збірна назва монголо-татари.

 На почату ХІІІ ст. монголи починають свої легендарні завоювання. Підкоривши Китай, народи Сибіру, Середньої Азії та Закавказзя, монголи розбивають половців і наближаються до кордонів руських князівств. Половецькі хани звертаються по допомогу до русичів.

 31 травня 1223 р. в битві на р. Калка об’єднані русько-половецькі війська зазналипоразки від монгольського загону, який очолювали полководці Джебе і Субедей. У битві на р. Калка брав учать молодий руський князь Данило Романович (Галицький). Це була перша зустріч русичів з монголами. Проте після перемоги монгольські війська не рушили на руські землі, а повернули на Схід.

 Через 14 років монголи повертаються. У 1237 р. онук Чингізхана хан Батий (Бату – хан) розорює князівства Північно-Східної Русі (територія сучасної Росії).

У 1238 р. війська Батия вторгаються в Північно-Західну Русь (Україну).

6 грудня 1240 р. після тритижневої облоги монгольські війська взяли й розграбувалиКиїв. Обороною Києва керував воєвода Димитрій. З 50 тисяч мешканців Києва в живих залишилось не більше 1 тисячі.

У 1241-1242 рр. монголи рушили спочатку на Волинь і Галичину, а далі на Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Сербію, Боснію та Хорватію.

У 1242 р. Батий повертається на бери Волги, де засновує свою державу – Золота Орда зі столицею в м. Сарай. Руські князівства не ввійшли до складу Золотої Орди. Над руськими землями було встановлене золотоординське ярмо.

 Золотоординське ярмо (іго) – залежність руських земель від монголів. Русичі повинні були платити монголам данину, брати участь у військових походах монголів, а руські князі змушені були їздити в Золоту Орду за ярликом.

Ярлик – грамота на князювання, яку видавав монгольський хан руським князям.
Хан – титул правителя монгольських та тюркських кочових племен.
Баскак – намісник монгольського хана, який збирав податки з підлеглого населення. Ясак – данина, яку сплачувало населення руських князівств хану Золотої Орди. Орда – монгольське військо, а також місце, де розміщувалася ставка хана.
Улус – уділ, область, адміністративно-територіальна одиниця монгольської імперії

Причини поразок руських князівств від монголів:

§  роздробленість Русі та постійні чвари між князями;

§  значний військовий досвід монголів.

Тест 5. Київська Русь за часів оздробленості

Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання подано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. 

1.У якому році відбувся Любецький з’їзд князів?
А) у 1068 р.
Б) у 1072 р.
В) у 1086 р.
Г) у 1097 р.

2.Зміна торговельної кон’юнктури, частковий занепад Києва як торгового центру наприкінці ХІ – ХІІ ст. сприяли:
А) втраті державної незалежності Русі
Б) політичній роздробленості Київської Русі
В) занепаду ремесла та сільського господарства
Г) посиленню залежності Русі від Візантійської імперії

3.До яких наслідків привели події, описані в уривку джерела?
Прийшли іноплемінники на Руську землю. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на річку Альту. І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних. За гріхи наші напустив бог на нас поганих, і побігли руські князі, і були переможені.
А) утворення тріумвірату
Б) повстання в Києві
В) розпад Київської Русі
Г) початок правління Володимира Мономаха

4.Про якого князя йдеться в уривку літопису?
Він був великий правосудець, у ратях хоробрий і вмів тут наводити лад, усім сусідам його був страшним, до підлеглих милостивий і уважний. За його часу всі князі руські жили в цілковитій тиші і не сміли один одного скривдити. Через це його всі іменували … Великим. Податі при ньому хоч були і великі, але всім урівняло, і через те всі це переносили без тяготи.
А) Святослава Ярославича
Б) Володимира Мономаха
В) Мстислава Володимировича
Г) Всеволода Ярославича

5.У якому році відбулася подія, описана в уривку джерела?
Ігор сей, славен князь, міццю розум оперезав, мужністю сердечною нагострив, ратного духу сповнився та повів полки свої хоробрі на землю Половецьку, за землю Руську!
А) у 1147 р.
Б) у 1169 р.
В) у 1185 р.
Г) у 1187 р.

6.Які сини Ярослава Мудрого після його смерті утворили тріумвірат?
А) В’ячеслав, Всеволод, Олег
Б) Ізяслав, Святослав, Ігор
В) Ізяслав, Всеволод, Святослав
Г) Ігор, В’ячеслав, Володимир

7.Що належить до причин політичної роздробленості Русі?
А) відродження і поширення язичництва
Б) встановлення вічових порядків у всіх землях Русі
В) прагнення удільних князів до незалежності від Києва
Г) встановлення влади половецьких ханів на півдні Русі

8.Визначте, в якому році дружини Ярославичів зазнали поразки від половців на р. Альті
А) 1055 р.
Б) 1066 р.
В) 1068 р.
Г) 1072 р.

9.Вкажіть рік найдавнішої згадки у київському літописі назви «Україна»
А) 1087 р.
Б) 1097 р.
В) 1187 р.
Г) 1132 р.

10.Яке місто на Русі називали Царгородом?
А) Київ
Б) Новгород
В) Рим
Г) Константинополь

11.Якою була економічна причина роздробленості Київської Русі?
А) розвиток вотчинного землеволодіння
Б) зростання ролі боярства в суспільстві
В) зміцнення удільних князівств і земель
Г) посилення експансії кочовиків на Русь

12.Правляння Ярославичів – це етап розвитку Київської Русі, на якому відбувається:
А) цілковитий політичний розпад єдиної держави, перетворення удільних князів на васалів іноземних держав
Б) економічний і культурний занепад країни, руйнація усіх усталених внутрішніх політичних і династичних зв’язків
В) децентралізація апарату управління, зміна загальноруського законодавства та церковної організації удільними, втрата державного суверенітету
Г) зміна централізованої монархії федеративною, коли державною колективно правила група найвпливовіших князів

13.Хто з київських князів відзначився такими успіхами в боротьбі з половцями?
Я уклав з половцями… 19 мирних угод, взяв у полон понад 100 кращіх їхніх князів і відпустив їх, а понад 200 стратив і втопив у річках.
А) Ярослав Мудрий
Б) Володимир Мономах
В) Ігор Святославич
Г) Ярослав Осмомисл

14.Який слов’янський племінний союз останнім увійшов до складу Київської Русі?
А) полян
Б) деревлян
В) білих хорватів
Г) сіверян

15.Якого київського князя називали «тестем Європи»?
А) Олега Віщого
Б) Святослава Хороброго
В) Володимира Великого
Г) Ярослава Мудрого

16.Сходження князя Володимира Мономаха на великокнязівський стіл:
А) стало реалізацією вотчинного права Всеволодовичів на Київ
Б) відбулося на запрошення міського віча під час повстання киян
В) було умовою здійснення військового походу проти половців
Г) спричинило нову міжусобну війну зі Святославичами

Завдання на встановлення відповідності. До кожного завдання подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити логічні пари).

 17.Установіть відповідність між визначеннями та поняттями.
1.Система монгольської зверхності над завойованими руськими князівствами
2.Розпад держави на окремі удільні князівства, зміцнення їхньої самостійності
3.Велика спадкова земельна власність, яку можна продати, обміняти, поділити
4.Правління державною одразу декількома правителями за спільною згодою
А) Вотчинне землеволодіння
Б) Золотоординське ярмо
В) Колективний сюзеренітет
Г) Політична роздробленість
Д) Федеративна монархія

18.Установіть відповідність між подіями і роками.
1.Хрестовий похід руських князів проти половців
2.Смерть Володимира Мономаха
3.Захоплення монголами Києва
4.Смерть Ярослава Мудрого
А) 1054 р.
Б) 1111 р.
В) 1125 р.
Г) 1238 р.
Д) 1240 р.

19.Установіть відповідність між заходами та діячами, причетними до них.
1.Створення осередків центральної князівської влади на місцях – «погостів»
2.Спроба реформування язичництва
3.Укладання першого писаного збірника руських законів
4.Організація з’їзду князів у Любечі
А) Святослав Ігорович
Б) Володимир Мономах
В) Ольга
Г) Ярослав Мудрий
Д) Володимир Великий

Завдання на встановлення правильної послідовності. До кожного завдання подано перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати у правильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4.

20.Розташуйте події у хронологічній послідовності:
А) Любецький з’їзд князів
Б) перше вигнання князя Ізяслава з Києва
В) укладання «Правди Ярославичів»
Г) запрошення Володимира Мономаха на великокнязівський престол

21.Розташуйте події у хронологічній послідовності
А) остаточно роздробленість Русі
Б) похід Ігоря Новгород-Сіверського на половців
В) розгром Києва князем Андрієм Боголюбським
Г) битва на р. Калка

22.Розташуйте події у хронологічній послідовності
А) битва на р. Калка
Б) похід хана Батия на Північно-Східну Русь
В) розгром монголами Києва
Г) утворення Золотої Орди

Завдання з вибором трьох правильних відповідей із шести запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю множинного вибору). До кожного завдання пропонується шість варіантів відповіді, серед яких лише три правильні.

 23.Вкажіть основні настанови синам у заповіті Ярослава Мудрого:
1. любити батька і матір
2. жити у мирі та братній любові
3. боротися проти половців
4. не порушувати братніх уділів
5. поширювати християнську віру
6. слухатися старшого брата на київському столі

24.Які положення характеризують існування золотоординського ярма на українських землях?
1.Запровадження податей і повинностей
2.Масовий продаж населення в Орду для примусових робіт
3.Надання князям ярлика за княжіння
4.Ліквідація удільних князівств
5.Нав’язування ісламу православному населенню
6.Руські князі були зобов’язані брати участь у походах монголів

25.Які події історії України відбулися в ХІІ ст.?
1.Любецький з’їзд князів
2.Захоплення монголами Києва
3.Запровадження християнства на Русі
4.Перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах
5.Створення «Слова о полку Ігоревім»
6.Князювання Мстислава Володимировича в Києві