Заповідник "Поле Берестецької битви"
Кожен народ має свої національно-духовні святині, які особливо зворушують і бентежать його душу. Одним із таких місць є
поле Берестецької битви, де в 1651 році на вівтар свободи Україна поклала понад 30 тисяч найкращих своїх синів. Тут земля найгустіше перемішалася з кров'ю і кістками. Ось чому вона стала святою для українського народу.
Державний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви" був створений у 1991 році на базі музею-заповідника "Козацькі могили".
Саме тут, біля сіл Пляшева, Острів, Солонів, Рідків, Митниця (теперішній Радивилівський район Рівненської області) у роки Національно-визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького в 1651 році відбулася одна зі значних битв в історії України. Козаки, селяни зійшлися у смертельному бою з поневолювачами рідної землі - польською шляхтою.
На місці битви, на острові Журавлиха (с. Пляшева) у 1910-1914 роках було побудовано величезний храм-пам'ятник - Георгіївську церкву, у підземеллях якої зберігаються численні останки загиблих на полі бою під Берестечком козаків і повстанців. Це монументальна споруда вражає і зачаровує. Церква-пам'ятник не має собі аналогів, побудована в стилі українського бароко, поширеному на Україні в XVII-XVIII ст. Проект церкви розробив студент петербурзької Академії мистецтв В. Максимов. Будівельними роботами керував волинський єпархіальний архітектор В. Леонтович.
Живопис церкви представлений картинами та іконами роботи народного художника України І. Їжакевича, розписами О. Корецького та П. Пилипчука. Оригінальність Георгіївської церкви полягає в тому, що вона триярусна: нижня церква святої Параскеви, другий ярус - церква святого Георгія Переможця, верхня - князів великомучеників Бориса і Гліба. Свято-Георгіївська церква використовується як парафіяльна, тут відбуваються богослужіння.
Поряд розміщена Михайлівська церква, пам'ятка української дерев'яної архітектури XVII ст. У червні 1912 року її перевезено на острів Журавлиху і тут складено в первісному вигляді. За переказами в Михайлівській церкві перед битвою молився Богдан Хмельницький, а митрополит Йоасаф благословив його на війну за православну віру.
В центрі церкви є спуск у підземний хід, довжиною 50 м, що з'єднує Михайлівську і Георгіївську церкву, завершенням
якого є саркофаг з останками кісток і черепів загиблих.
Крім церков, у заповідник входить двоповерхова споруда колишніх келій, де розміщено музей. В музеї висвітлено історію Берестецької битви, експонуються козацькі речі, які знайдено на полі битви під час розкопок 1970-1992 рр. археологічною експедицією під керівництвом І.К. Свєшнікова. Розкопками знайдено понад 90 людських та 50 кінських кістяків і близько 5000 речей, що належали учасникам битви - козакам, селянам, ремісникам і польській шляхті. Серед речей: зразки селянського взуття - шкіряні "ходаки"; зброя повстанців - бойові коси, мушкети, шаблі, списи,
порохівниці з порохом; особисті речі козаків - чоботи, люльки, ложки, гаманці з монетами й кулями, лікувальні засоби, музичні інструменти, гральні кості. Групу військових речей складають наконечники прапорів і бунчука, залишки канцелярії Війська Запорізького, мідні казани для варіння їжі тощо.
Болота правого берега Пляшівки в багатьох місцях до сьогодні зберегли сліди трагедії. Неподалік колишньої переправи є болотне озерце, назване Козаковою Ямою. Перекази пов'язують його із загибеллю останнього захисника табору - козака, який відкинув пропозицію короля здатися. Поблизу Козакової Ями, на пагорбі, - старовинне кладовище, "монастирщина", на якому жителі навколишніх сіл поховали вбитих повстанців і поставили кам'яні хрести (на одному вирізьблено дату "1615"). На північ від кладовища можна побачити оточений болотами острів Гайок, де зупинив польсько-шляхетське військо загін із трьохсот козаків. Цілий день вони вели нерівний бій, гордою відмовою відповіли на пропозицію здатися і замість безславного життя у неволі обрали почесну смерть із зброєю в руках.
На території заповідника у 1991 році урочисто відкрито пам'ятник козакам та селянам повстанцям (скульптор Анатолій Кущ).
Діє Свято-Георгіївський чоловічий монастир української православної церкви Київського патріархату.
Багато років тому під Берестечком відгриміли гармати, віддзвеніли шаблі. Поля, колись щедро помиті людською кров'ю, перетворилися на мирні лани. Люди приходять сюди, щоб прилучитися до витоків своєї історії, вдихнути цілющого її подиху.
Пам'ятник загиблим
козакам та селянам
|
Державний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви" був створений у 1991 році на базі музею-заповідника "Козацькі могили".
Саме тут, біля сіл Пляшева, Острів, Солонів, Рідків, Митниця (теперішній Радивилівський район Рівненської області) у роки Національно-визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького в 1651 році відбулася одна зі значних битв в історії України. Козаки, селяни зійшлися у смертельному бою з поневолювачами рідної землі - польською шляхтою.
Свято-Георгіївська церква
|
Живопис церкви представлений картинами та іконами роботи народного художника України І. Їжакевича, розписами О. Корецького та П. Пилипчука. Оригінальність Георгіївської церкви полягає в тому, що вона триярусна: нижня церква святої Параскеви, другий ярус - церква святого Георгія Переможця, верхня - князів великомучеників Бориса і Гліба. Свято-Георгіївська церква використовується як парафіяльна, тут відбуваються богослужіння.
Поряд розміщена Михайлівська церква, пам'ятка української дерев'яної архітектури XVII ст. У червні 1912 року її перевезено на острів Журавлиху і тут складено в первісному вигляді. За переказами в Михайлівській церкві перед битвою молився Богдан Хмельницький, а митрополит Йоасаф благословив його на війну за православну віру.
В центрі церкви є спуск у підземний хід, довжиною 50 м, що з'єднує Михайлівську і Георгіївську церкву, завершенням
Михайлівська церква
|
Крім церков, у заповідник входить двоповерхова споруда колишніх келій, де розміщено музей. В музеї висвітлено історію Берестецької битви, експонуються козацькі речі, які знайдено на полі битви під час розкопок 1970-1992 рр. археологічною експедицією під керівництвом І.К. Свєшнікова. Розкопками знайдено понад 90 людських та 50 кінських кістяків і близько 5000 речей, що належали учасникам битви - козакам, селянам, ремісникам і польській шляхті. Серед речей: зразки селянського взуття - шкіряні "ходаки"; зброя повстанців - бойові коси, мушкети, шаблі, списи,
 |
Болота правого берега Пляшівки в багатьох місцях до сьогодні зберегли сліди трагедії. Неподалік колишньої переправи є болотне озерце, назване Козаковою Ямою. Перекази пов'язують його із загибеллю останнього захисника табору - козака, який відкинув пропозицію короля здатися. Поблизу Козакової Ями, на пагорбі, - старовинне кладовище, "монастирщина", на якому жителі навколишніх сіл поховали вбитих повстанців і поставили кам'яні хрести (на одному вирізьблено дату "1615"). На північ від кладовища можна побачити оточений болотами острів Гайок, де зупинив польсько-шляхетське військо загін із трьохсот козаків. Цілий день вони вели нерівний бій, гордою відмовою відповіли на пропозицію здатися і замість безславного життя у неволі обрали почесну смерть із зброєю в руках.
На території заповідника у 1991 році урочисто відкрито пам'ятник козакам та селянам повстанцям (скульптор Анатолій Кущ).
Діє Свято-Георгіївський чоловічий монастир української православної церкви Київського патріархату.
Багато років тому під Берестечком відгриміли гармати, віддзвеніли шаблі. Поля, колись щедро помиті людською кров'ю, перетворилися на мирні лани. Люди приходять сюди, щоб прилучитися до витоків своєї історії, вдихнути цілющого її подиху.
Комментариев нет:
Отправить комментарий